Я дуже люблю свою бабусю. Вона завжди готова сказати тепле слово в скрутну хвилину чи пригостити пахучими прянощами. Бабуся має золоті руки: будь-коли залатає дірку на штанях чи пришиє відірваний барвистий ґудзик. Варто зазначити, що в цієї чудової жінки ще й залізна воля, адже вона (краще ім'я написати) краще віддасть смачну їжу дітям, а сама з'їсть непривабливу або несмачну. Не зважаючи на великий пройдений життєвий шлях, бабця має лагідний погляд, добре серце. Мені подобаєься проводити з нею час
У збірці віршів та казок Ірини Жиленко «Казки буфетного гнома» є багато ілюстрацій. Намалювали їх Ніна та Олександр Ковалі.
Малюнки яскраві та веселі, як уся творчість поетеси. Недавно ми вчили вірш «Жар-птиця». Мені особливо сподобалася ілюстрація, де Жар-птиця вирвалась на волю і летить. Вона, немов зійшла зі сторінок казок. Просто дивовижна! Хоча надворі зима, навкруги веселковий сніг. Все переливається барвами. Сонечко усміхнулося зустрічі з птицею.
Також не може не сподобатись ілюстрація до вірша «Підкова». На білому снігу лежить одинока підкова. ЇЇ власник вже далеко-далеко. Але вона не проста, а випромінює світло. І вже маленькі сніжинки наповнилися барвами, вони різними кольорами виблискують під рідкісним сонячним промінчиком і падають на землю. Сяйво зачаровує юного читача. Дивишся на малюнок і уявляєш, що підкова довго тут не лежатиме, її скоро помітить дівчинка.
А ще дуже гарний малюнок до вірша «Гном у буфеті». На ньому я бачу велику старовинну фарфорову вазу, стару сімейну реліквію. За нею багріє червоний ковпачок маленького гнома, який є господарем буфету. У його руці пензлик, яким він «золотить на свята сервізи».
Вірші дуже світлі, а малюнки дуже кольорові. Я раджу почитати цю збірку.