Коли я читав повість А. Я. Чайковського "За сестрою", мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п'ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певно, він намагався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої — окраса історії України! І ми вже не помічаємо цього перебільшення, бо образ Павлуся захоплює нас, викликає особливу симпатію; його хочеться наслідувати і бути на нього схожим.
Ось Павлусь вирушає в далекі й небезпечні мандри на пошуки сестри, яку щиро любив. Ні лихі часи, ні повна невідомість не зупиняють юного героя, бо його надихають рішучість і сміливість старших співвітчизників-запорожців. Він намагається насамперед собі довести, що гідний їх, вірних захисників нашої землі від татарських набігів.
Андрій Чайковський не ідеалізує Павлуся. Хоч, звісно ж, у першу чергу, наділяє його найкращими рисами, за які хлопця не можна не полюбити.
Гадаю, образ Павлуся надовго запам'ятається не тільки мені, а й моїм одноліткам, бо хвилює й сповнює душі щирою любов'ю до рідної землі та її історії.
Объяснение:
Объяснение: Прочитавши твори Тараса Григоровича Шевченко я замислилась над тим як мені пощастило жити в 21 столітті й мати свободу вибору. Тарас Григорович є прикладом боротьби за права людей він з звичайного кріпака став видатним письменником, це мене надихає на великі звершення. Читаючи його твори ти відчуваєш ту любов до України яку він описував в віршах. І від цього мені стає сумно, бо зараз коли, ми можемо вільно жити в своїй країні, здійснюючи мрію великого поета. Майже всі українці не допомагають своїй країні, а навтаки зневажають її й хочуть з неї поїхати. Якби й Тарас Шевченко так зробив поїхав світ заочи, ми б лишилися такого прекрасного поета, що вплинув на долю мільйонів українців. Тарас Григорович Шевченко велика людина яка заслуговує повагу та славу яку він має