про що розповідає нам притча про блудного сина? молодший син не захотів займатися важкою роботою разом з батьком і старшим братом. він вирішив відправитися в мандрівку, при цьому попросив батька віддати належну йому частку спадщини. за найкоротший час хлопець промотав батьківські деньг» і з лишком пізнав нужду і прикрощі. на перший погляд, молодший син знехтував своїми обов'язками, відмовився від рідного дому заради задоволень і отримав гідне покарання. батько мав повне право прогнати блудного сина зі своїх очей. але він цього не зробив. батько пробачив свого сина, прийняв його в будинок і на радощах захотів засмажити кращого теляти. повернення блудного сина було для батька знаменною подією. адже його син знайшов у собі мужність повернутися, щиро розкаявшись у своєму вчинку. блудний син усвідомив свою необдуману поведінку, зрозумів, що глибоко помилявся. ця притча вчить нас, що за будь-які вчинки люди обов'язково отримують відплату. за хороші і правильні діяння людина винагороджується, а за погані і необдумані несе тяжке покарання. блудний син не думав, що доля обійдеться з ним так жорстоко. він хотів легкого і веселого життя. поки у нього були гроші, він не замислювався про правильність своїх дій. він жив на широку ногу, необдумано витрачав гроші. і за цей час блудний син жодного разу не згадав про свого батька, який заробляв ці гроші тяжкою працею. не згадав він і про старшого брата, який трудився разом з батьком. замислюватися про свою сім'ю він став тільки тоді, коли від нього відвернулися всі, хто жив за його рахунок. тільки тоді блудний син зрозумів, що нікому на світі, крім рідних, він не потрібен. а батько побачивши свого нещасного, змученого сина навіть не став замислюватися про ті помилки, які той допустив. у притчі про це не сказано, але батько, напевно. завжди пам'ятав про свого сина. і завжди переживав, як складається його доля. тому батько був по-справжньому щастя, коли зрозумів, що його син все усвідомив. усвідомив і назавжди повернувся в рідний дім. такі уроки біблії. тут все пояснюється на простих прикладах. людина може зробити багато помилок, але якщо він розкається, то бог пробачить його, як пробачив батько свого блудного сина.
перевела специально тебе на украинский
ответ: На сам перед , " неймовірні пригоди Івана сили " - це казка про життя реальної людини. А сам О. Гаврош наполягає на тому, що цей твір — дитяча казка. Але, як на мене, розповідь про Івана Силу – це пригодницька повість про видатну людину. Прототипом образу Івана Сили стала реальна і людина – Іван Фірцак (сценічне ім’я — Кротон), якого на Закарпатті знають усі. Кротон довгі роки виступав із цирком, і своїми силовими номерами дивував усіх. Глядачі десятків країн аплодували атлетові, але, повернувшись на Україну, він змушений був виживати і за мізерну плату влаштовувати імпровізовані «гастролі» у дворах. На жаль, ми такий народ, який не цінує своїх героїв, коли вони живі, але добре, що хоч і через сорок років після смерті богатиря про нього згадали небайдужі до історії країни люди. А те, що Іван Фірцак належить історії України, ні в кого не викликає сумнівів, адже протягом багатьох років він прославляв нашу країну у світі. “Неймовірні пригоди Івана Сили”, попри казкову форму, — твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість. О. Гаврош відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої.
Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. Шукаючи долі в місті, Іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, заступився за Міху Голого, вокзального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. Брякус заборонив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тренував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чемпіона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. Чесний, відкритий, благородний, Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із найскладніших ситуацій. Автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.
Объяснение:
Мужественный,нежный сын,любил книги,мечтательный