ответ:Нещодавно на уроці української літератури ми вивчали творчість поета Володимира Підпалого. Його поезії задушевні, теплі, вони змушують читача замислитися над сенсом життя, прагнути до прекрасного й примножувати добро на землі. Адже саме так розумів своє призначення й сам митець: „Все, що в серці виплекав я доброго, належить вам. А зле — я взяв собі“. А відома письменниця Ліна Костенко називала поета „просто порядною людиною“ за його чесність та безкомпромісність у творчості.
У вірші „...Бачиш: між трав зелених...“ поет закликає читачів любити природу, оберігати її та дбати про братів наших менших, адже ми маємо працьовиті руки та гаряче серце. Я погоджуюся з думкою ліричного героя про те, що найбільшим гріхом є байдужість. Адже саме через байдужих людей кояться на землі різні лиха. Поет звертається до нас:
Треба в житті любити
гаряче і багато:
сонце,
дощі зернисті,
дорогу в пилу,
траву!
Він нагадує, що людина — частина природи й повинна жити в злагоді із навколишнім світом, любити рідну землю, насолоджуватися кожним прожитим днем.
Етюд — невеликий за обсягом переважно безсюжетний твір настроєвого характеру. У вірші „Зимовий етюд“ В. Підпалий передає мрійливий, задуманий настрій ліричного героя, який милується пейзажами рідного краю. Тихий зимовий вечір... Високі тополі, вкриті інеєм, тануть у туман... Удалині видніється припорошений снігом степ... Темно-синє небо... Просто чарівна картина!
І все це об’єднує персоніфікований образ України:
вся Україна заслухалась —
і не спить. Петові дуже влучно вдалося передати, наскільки казково красивою є наша Вітчизна, як він любить рідний край.
Мені дуже сподобалися вірші Володимира Підпалого, вони щирі, глибокі за змістом, показують нам незбагненну красу світу, у них поет закликає нас бути людяними, дбайливо ставитися до природи, любити Батьківщину.
Відповідь:
Малюєте любе схематичне зображення - наприклад - пишете в центрі, а від нього як сонечко стрілочки, або посередині листка , а від нього як китички калини вниз стрілочки, або зліва і від нього вправо стрілочки - додаємо характеристику героя
Цар Плаксій : разом із сім’єю цілими днями сопів, стогнав і ревів; сердитий; не любить сміх; змущував усіх плакати; любив, коли плачуть діти; видавав заборони проти лоскоту.
Дядько Лоскотон – добрий; жив у мандрах; усім приносив сміх; мав вдачу тепллу і щиру; міг розвеселити навіть того, хто не хоче сміятися; ходив по бідняцьких хатах, розважаючи діток; не боявся царських посіпак; його любили люди і ховали від ловців; батраки і робітники стали на його захист і визволили з темниці.
Пояснення:
Это украйнский