Відповідь:
Переяславська угода 1654 р.
Пояснення:
Сюжет роману базовано на суперечностях між козаками й старшиною, між міщанами та шляхтичами, між городовими козаками та запорожцями. Роман починається з того як козак Шрам зі своїм сином Петром, вирушають у дорогу прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. По дорозі їм трапляються пригоди, вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей. Врешті Шрам та Петро потрапляють на Чорну раду 1663 року, де підступність демагога Івана Брюховецького бере гору.
У розв'язці роману Шрам рятує рідну Паволоч від Павла Тетері ціною власної голови.
Відповідь:
Я напишу ті, що я знайшла звичаї і традиції:
вітання - Максим коли вітався, то кланявся і вітав кожного голосно і приязно;
особисті стосунки: Максим просить руки у батька Мирослави, Захар Беркут благословляє Максима і Мирославу на щасливе подружнє життя;
громадське життя: громада все вирішує разом, дружно, на загальні збори скликають закличники, які при цьому носять копне знамено, зупиняються перед кожним дворищем і викликають господаря голосно, кожного по імені, потім повідомляють, що потрібно прийти на копу (збори). Всі спірні ситуації вирішувала громада на своєму громадському суді.
Свої звичаї і традиції існували під час проведення зборів. Вони завжди проходили біля старої липи; копне знамено встромляли в дірку, продовбану в камені, це було знаком про початок ради. Кожен, хто виступав на раді мастив очі і уста водою з джерела, яке било з-під коріння старої липи - цитата: "Се була звичайна, стародавня церемонія, що знаменувала очищення уст і прояснення ока, потрібне при такім важнім ділі, як народна рада".
щодо релігії, вірування: багато хто з тухольці з людей ще вірили в старих богів, приносили їм жертви, палили ягільник, щороку Сторожа прикрашали вінками. Цитата: "Майже над кождими воротами на жердці висіла прибита якась хижа птиця: то сова, то сорока, то ворона, то яструб, то орел, з широко розпростертими крилами і звислою додолу головою; се були знаки духів — опікунів дому"
Пояснення:
Відповідь:
Добро і зло у повісті Юрія Винничука помінялися місцями: люди стали потворами, а дракон Грицько більше людина, ніж мешканці галицького князівства Люботин, де відбуваються події. Читаючи твір, ми розуміємо, що автор, змальовуючи персонажів, використовує алегорію. Словник дає нам таке визначення цього терміна: «Алегорія б двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями».
Пояснення:
9 не знаю...