Події книги розгортаються у середньовічній Галичині. Князь, який томився від нудьги у своєму замку, раптом дізнається що неподалік оселився великий дракон і скликає з сусідніх королівств відважних лицарів, щоб видати свою доньку — прекрасну Настасію за того, хто вб'є дракона. Однак дракон (якого звали Грицько) виявляється зовсім не злим і не кровожерливим. Замість м'яса він їсть траву та листя, любить читати книжки (зокрема Біблію), пише вірші і не бажає робити нікому нічого поганого. Дракон, розуміючи ситуацію в країні й відсутність спадкомця, іде на самопожертву. Після смерті дракона відбувається свято (весілля джури й Настуні). І одного дощового дня князь іде до могили пустельника й дракона. Там він бачить їхні образи (душі). Під час розмови дракон зачитує свій вірш про душу. Уранці наступного дня князя вже немає (помирає від холоду в філософському розумінні).
Тема «Жар-птиця»: зображення жар-птиці, яка, перебуваючи у клітці, а потім покинувши її, освітила все довкола у столиці і принесла людям радість і щастя. Ідея: возвеличення краси екзотичного птаха, який робить всіх радісними, веселими; засудження заздрості, зла (ґава). Основа думка: у світі завжди протиставляється добро (жар-птиця) і зло (ґава), відбувається боротьба між цими силами, але всупереч усьому перемагає світле, радісне і щасливе.
Події книги розгортаються у середньовічній Галичині. Князь, який томився від нудьги у своєму замку, раптом дізнається що неподалік оселився великий дракон і скликає з сусідніх королівств відважних лицарів, щоб видати свою доньку — прекрасну Настасію за того, хто вб'є дракона. Однак дракон (якого звали Грицько) виявляється зовсім не злим і не кровожерливим. Замість м'яса він їсть траву та листя, любить читати книжки (зокрема Біблію), пише вірші і не бажає робити нікому нічого поганого. Дракон, розуміючи ситуацію в країні й відсутність спадкомця, іде на самопожертву. Після смерті дракона відбувається свято (весілля джури й Настуні). І одного дощового дня князь іде до могили пустельника й дракона. Там він бачить їхні образи (душі). Під час розмови дракон зачитує свій вірш про душу. Уранці наступного дня князя вже немає (помирає від холоду в філософському розумінні).
Объяснение: