Українська народна творчість багата і різноманітна. Це – пісні, прислів’я, загадки. Особисто я дуже люблю українські народні казки. “їжак та заєць”, “Лисичка-сестричка і вовк-панібрат”, “Кривенька качечка” – і це лише незначна частка дивовижного казкового світу. А моя улюблена – “Казка про Івасика-Телесика”. Вона весела, добра і цікава. її головний герой Івасик-Телесик – сміливий, розумний хлопчик, добрий і люблячий син. Телесик мені подобається своєю добротою та кмітливістю.
Він розумів, що змія-Олена його не відпустить, але не втрачав надії. Добре розігравши з себе дурня, який не розуміє, як сісти на лопату, переконав її показати, як це робиться. І коли змія-Олена сіла, то він й укинув її в піч. А сам сховався. Втекти з хати злодійки йому до маленьке гусеня. Повернувшись додому, Телесик віддячив гусеняткові. Добрий хлопчик напоїв, нагодував його, дав йому відпочити.
Ця казка вчить нас бути добрими, вдячними, порядними, сміливими. Завжди вірити, що добро переможе зло.
Тема: зображення щасливої родини працьовитих селян серед природної гармонії.
Ідея: уславлення людини праці та природної гармонії.
Мета: працьовиті люди заслуговують гарного життя.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш
Тематика: пейзажна лірика.
Художні засоби.
Персоніфікація: зіронька встає.
Пестливі слова: зіронька, маленьких, діточок, соловейко.
Кількість строф – три.
Вид строфи: п'ятивірш (пентина).
Объяснение: