М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Написати твір на тему Моя улюблена пора року осінь

👇
Ответ:
kristinka75
kristinka75
05.03.2023

Осінь...Яку чудову та глибоку назву носить ця пора року!Уявіть картину:пройшло літечко, в повітрі літає бабине літо, відчуваєш останні теплі дні.І ось вже настав сезон дощів!Нашу землю рясно заливає дощиком.Тим часом у парку по дощових алеях бродять закохані...В повітрі відчувається атмосфера тепла та любові! Дерева скидають свої багрянв та різнокольорові вбрання.На душі спокій...Відлетіли птахи, неба затягнуло хмарами, які збираються плакати холодними слізками..усе затихло...Осінь прощається, проте не назавжди!Махає нам полум'яно-червоною рукою і каже:прощавай,та я повернуся...Йде підготовка до зими..Думаю не може бути й сумнівів, що моя улюблена пора року-осінь!!!

4,4(12 оценок)
Ответ:
Hffjcdhudyhx
Hffjcdhudyhx
05.03.2023

ответ: Кожна пора року прекрасна і незрівнянна по-своєму. Комусь подобається весна з квітучими садами, зима з морозами і сніговими забавами, літо з зеленню і спекою, а для мене краще – осінь.

Я вважаю, що жодна інша пора року не може зрівнятися з нею. Восени за невеликий проміжок часу відбувається багато змін в природі. Мені звичайно ж більше подобається рання осінь. Коли вже немає спеки і встановлюється приємна сонячна погода. Хочеться гуляти і дихати свіжим повітрям з запахом опалого листя.

А ще мене радує, коли дерева одягаються в квітчасте вбрання. Це найкрасивіший період осені. Стільки барв на деревах, з переважанням жовтих, багряних і червоних відтінків. Гуляєш по парку, шарудить опавше листям і дивуєшся, що може існувати така краса. Восени виходять найяскравіші барвисті фотографії. Тому ми завжди фотографуємося з друзями в цю пору року.

Навіть, коли починається пора дощів, вони не створюють у мене похмурого настрою. Особливо, якщо є парасолька або сидиш вдома і дивишся у вікно на людей, що кудись поспішають по своїм справам. Мимоволі, прислухаєшся як ритмічно і заспокійливо постукують крапельки дощу об скло.

На початку осені ми всі йдемо в школу. Хтось сумує за канікулами і літом, але не я. Мені подобається вчитися, відвідувати школу, так як мене там чекають приємні зустрічі зі своїми однокласниками і вчителями. А також мені цікаво дізнаватися і відкривати для себе щось нове.

Объяснение:Вот

4,4(92 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
АлёнаКож
АлёнаКож
05.03.2023
Народився Микола Кіндратович Вороний у 1871 році на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область) у заможній сім'ї ремісників, яка зберігала українські традиції. Батько був виходець з селян, був онуком кріпака, який свого часу зумів записатися до міщанського стану. Зате мати була з роду відомих українських діячів культури, до яких належав Прокіп Колачинский, ректор Києво-Могилянської академії. Мати передала маленькому хлопчику в спадок палку любов до української культури, народними звичаями, повір'ями, до української казки, пісні, легенди, а також до Кобзаря. Дитинство Миколи пройшло на Слобожанщині. З 80-х років Вороний навчається в училищі. Тут він знаходить себе - зближується з народниками, читає заборонену літературу. Його літературні смаки віддаляються від підліткового захоплення творами Жюля Верна і Майна Ріда. Разом з народовольцем Ерастовым Вороний організовує «Українську громаду». Його відразу ж виключають з училища з забороною вступу в університет і проживання у великих містах. Тим не менш, Микола, не довго думаючи, виїхав до Відня, потім до Львова, де спокійно продовжує своє навчання. Там він знайомиться з Франком, і навіть допомагає йому у виданні газет «Громадський голос», «Радикал». Потім стає актором, спочатку в театрі Крапивницкого, згодом працює в трупах Саксаганського, Васильєва. І навіть як актор мандрує містами та селами України та Росії. І в ці часи не залишає літературна творчість.
В роки Громадянської війни Вороний виїхав за кордон. Тим не менш, він дуже переживає за долю України і в 1926 році повертається на Батьківщину. Здається, що все чудово, тим не менш, над поетом збираються чорні хмари. Знайшов він час повертатися! З-за доносів його виселяють з Києва, а потім засуджують на три роки сталінських таборів. Потім його доля невідома. Є свідчення, згідно яких Вороний ще довго перебував у в'язниці, а потім виїхав з Києва до Воронежа, де і помер в 1942 році. Але є інші факти: поет був розстріляний 7 червня 1938 року. Але повернемося до написання нашого твору. Звичайно, треба проаналізувати саму поему «Євшан-зілля». Вона нескладна для розуміння ідейно-образний зміст поеми лежить на поверхні. У цій поемі поет зачіпає проблему історичної пам'яті, уславлює борців і народних героїв, протестує проти національного і соціального гноблення.
Через весь ваш твір має пройти одна-єдина думка про історичну пам'ять народу, про зв'язок її з минулим, сучасним. Особиста доля Миколи Вороного ніби відбилася в легенді-алегории про «Євшан-зілля». У висновку твору ваші міркування треба пов'язати з сучасністю. І протягом твору не забувайте про власні думки і враження.
4,4(53 оценок)
Ответ:
алиса09565
алиса09565
05.03.2023
Епітет — це слово чи словосполучення, завдяки особливій ​​функції в тексті, допомагає слову набути нового значення або смислового відтінку, підкреслює характерну рису, визначальну якість певного предмету або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом, додає до тексту певної мальовничості, насиченості.Епі́тет- визначення при слові, що впливає на його виразність.
Порівняння – порівняно – проти 
Іменником порівняння українці користуються досить широко. “Чудним видалось йому самому порівняння тонконогої в коротенькій спідничці дівчинки з перепеленям на стерні” (Андрій Головко). Без порівняння – незрівнянно. “Щасливий буду, коли напишете мені про свої роботи, які мене без порівняння більш цікавлять, ніж власні” (Михайло Коцюбинський). Над усяке порівняння – незрівнянно більше, краще. У цих реченнях, висловах порівняння звучить цілком природно. Чого не можна сказати про фрази, в яких воно вжите з прийменниками в і при як відповідник російських по сравнению, сравнительно. Ось одна з них: “При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень”. Тут правильно було б: як порівняти середні місячні температури (порівнюючи середні місячні температури), з порівняння... виходить.
Прислівник порівняно слушний там, де йдеться про порівняння з ким-, чим-небудь. “Порівняно з іншими Бронников мав добрий заробіток – професія машиніста по південних економіях вважалася досить дефіцитною” (Олесь Гончар). 
З таким самим значенням інколи виступає й прийменник проти: “І стіл був багатший проти звичайного” (Леонід Смілянський), “Проти того ж періоду минулого року...” (з газети). 
2. Порівнюючи – порівняно 
Порівнюючи. Природно звучить як дієприслівник (якщо воно відповідає російському сравнивая): “Порівнюючи показники нинішнього і минулого років, бачимо рух уперед”. Однак як прислівник (аналогічний російському сравнительно) в сучасній мовній практиці вживається порівняно.
4,5(91 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ