Сашко Фадійчук – це один із головних героїв повісті Марини Павленко "Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських". Був колишнім сусідом Софії. Ця людина, на відміну від Вадима, жила бідно і була змушена підробляти роздрібною торгівлею. Вчиться цей хлопець погано, бо вже змалечку був змушеним допомагати своїй матері доглядати маленьких сестричок, яких він дуже любить.
Сашко — безкорисливий, щирий, відданий, рішучий, безстрашний, працьовитий, відповідальний, сумлінний, завжди готовий прийти на до своїй подрузі Софії.
До цього героя, погано відноситься Вадим, називаючи його "бомжиком".
У творі Сашко постає перед нами позитивним персонажем, який всіляко старається підтримувати Софію, і допомагати їй в пошуках. Через ставлення Вадима до нього, Сашко його зневажає.
Вже у кінці цієї повісті, коли Сашко вже став дорослим, він став власником ресторану під назвою "Русалонька".
Яке цікаве слово «скарб»! Кожна людина по-різному його сприймає але водночас — це щось цінне, корисне, велике…Так і герої нашого твору, розшукуючи скарб, прагнули бути не тільки багатими, але й щасливими. Дуже цікаво автор розповідає про особливості пошуку скарбу. Для цього він звертається до народних уявлень, прикмет. Так, О. Стороженко говорить, що «…часом скарби і самі вилазять наверх землі, перекинувшись у яку-небудь пакость…». Таким чином, письменник намагається звернути увагу читача не на самі пошуки скарба, а на те, що скарб має символічне (приховане) значення.Розмірковуючи над смислом життя людини, автор зазначає, що скарбом для кожного є його щасливе життя. Тож люди повсякчас і шукають свій скарб — щастя.Наприкінці твору О. Стороженко запитує у читача: «Чи є щасливим Павлусь?» «Чи хотіли б ви мати таке щастя, як герой твору?»Отже, кожному надається право визначитися у виборі щасливого шляху. Протягом життя люди шукають свій скарб, своє щастя.
Я б не хотів би мати таке життя як у Павлуся , адже ти не побачиш світу не покохаєш якусь дівчину і взагалі не залишиш після себе ніякого сліду. Я не впевнений , що хочу бути таким як Павлусь. Чи можна вважати щасливим того, чиє життя залежить від випадку, а сама людина при цьому нічим не цікавиться, не докладає фізичних та душевних зусиль для свого щастя, пливе течією, як осінній листок? У творі Павлусь постає лінивим і наїдженем хлопцем . Його мама важала , що він буде щасливим коли він буде доглянутим і наїдженим . Замість нього робили все наймити і також доглядали за ним . Він завжди спав на печі або під грушею. Ніколи не ходив не вечорниці і не працював . Потім йому парубки кинули хорта який перетворився на скарб. Він зрадів йому. І пізніше він зажив з дружиною і мав працьовитих дітей. На мою думку це не щастя . Щастя це коли ти робиш добрі справи , маєш батьків і здійснює свої мрії.
Сашко Фадійчук – це один із головних героїв повісті Марини Павленко "Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських". Був колишнім сусідом Софії. Ця людина, на відміну від Вадима, жила бідно і була змушена підробляти роздрібною торгівлею. Вчиться цей хлопець погано, бо вже змалечку був змушеним допомагати своїй матері доглядати маленьких сестричок, яких він дуже любить.
Сашко — безкорисливий, щирий, відданий, рішучий, безстрашний, працьовитий, відповідальний, сумлінний, завжди готовий прийти на до своїй подрузі Софії.
До цього героя, погано відноситься Вадим, називаючи його "бомжиком".
У творі Сашко постає перед нами позитивним персонажем, який всіляко старається підтримувати Софію, і допомагати їй в пошуках. Через ставлення Вадима до нього, Сашко його зневажає.
Вже у кінці цієї повісті, коли Сашко вже став дорослим, він став власником ресторану під назвою "Русалонька".