Відповідь:
Хлопці приїхали в гості до дідька і тітки Павлуші. Вони довго про це мріяли. цитата: "Це було прекрасно. Ми цілий рік мріяли про цей день". "...Ми викроковували гордо й урочисто, як на параді. По Хрещатику не можна просто собі йти, коли щойно приїхав у Київ. Така вже то незвичайна вулиця. Той, хто потрапив на Хрещатик, стає ніби іншою людиною.." Тобто, місто хлопцям дуже сподобалося і вони були від нього у захопленні. У метро на ескалаторі хлопцям здалося, що попереду них знаходиться знайомий міліціонер старшина Паляничко. Задріботівши по ескалатору, Павлуша випадково вибив з рук якогось чолов"яги ночовки, які загуркотіли по сходах, підбивши при цьому якусь розмальовану дівчину, що була схожа на кінозірку. Не втримавшись на ногах, дівчина гепнула просто у ці ночовки, які вже з "пасажиром" полетіли далі. Дівчина не то від страху, не то від несподіванки сиділа мовчки, лише міцно трималася. Для мене це одна із найсмішніших сцен у творі.
Пояснення:
Коли Ява перетворюється на РОбінзона Кукурузо і вирішує втекти на інший острів, Павлуша дуже сумує і дарує йому найдорожчі речі: ножик і плавці.
Коли ява повинен був писати переекзаменовку, Павлуша сидів біля нього і підримував його
Коли хлопці загубилися у кукурудзі, то один із них знайшов цукерку, і кожен довго від неї відмовлявся, казав, що добре поснідав і не хоче, хоча в них обох був страшенний голод
Коли Ява був на острові і не міг його покинути, то попросив ПАвлушу принести йому скигликів, той, хоч і не маючи грошей, побіг до Гані і потім у сільмаг, купив тих скигликів і віддав Яві ні за що