М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Русалонька із 7-в (Українска література )

1. Після того як Яків Кулаківський пішов у гості , його дружина й син одразу :
А. Полягали спати
Б. Приготували їсти й повечеряли
В. Обговорювали плани на завтра
Г. Пішли в гості

2. Клава ніколи не одягала намисто , бо :
А. прагнула доброї долі своїм дітям
Б. Не мала приводу
В. Хотіла собі нової долі
Г. Загубила намисто

3. Клаві подарували намисто :
А. Корній
Б. Мати
В. Кулаківський
Г. Сліпий старець

4. Як урятувати Катерину , Олені підказав :
А. Васюня
Б. Іван
В. Сліпий старець
Г. Дід Корній

5. Намагаючись нейтралізувати бабу Валю , діти :
А. Урятували їй життя
Б. Зачинили її в чужій квартирі
В. відібрали Фантика
Г. Повідомили батькам

6. Василь і Олена пригощали обідом вишнопільців і ярмарчан за здоров'я :
А. Василя
Б. Івана
В. Олени
Г. Катерини

7. Мішель Міщенко змінив прізвище на :
А. Міщенков
Б. Білий
В. Ягода
Г. Вишня

8. Назва картини , яку Пустельник ховав у кутку , - :
А. " Чарівна зустріч "
Б." Сніжана "
В. " Перша зустріч із Нею "
Г. " Лісова красуня "

9. Софійку , коли вона мандрувала услід за Кулаківськими - Оленою , Іванком , що йши на базар , злякало слово :
А. " Війна "
Б. " Води "
В. " Календарик "
Г. " Прокляття "
10. Толик пообіцяв бабину хату :
А. відремонтувати
Б. продати
В. зруйнувати
Г. Подарувати Катерині

11. Олена нарешті дозволила зайти до погреба
А. Софійці
Б. Нікому
В. Толикові
Г. Покупцеві

12. Хто перховувався в погребі зі статті " Сорок років у підземеллі " :
А. Катря
Б. Іван
В. Мішель
Г. Василь

👇
Ответ:
maliiii02
maliiii02
09.04.2021

Відповідь:

1. б

2. а

3. г

5. а

6. г

7. б

8.

9.

10. б

11. в

12. г

Пояснення:

4,4(21 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Oven463
Oven463
09.04.2021

Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близкість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад XV століть височіє на дні­провських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична місія ста­ти «матір’ю міст руських», «відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи — Київської Русі.

Софія Київська і Золоті ворота княжого міста, Видубецький монас­тир і Києво-Печерська лавра із залишками Успенського собору, старо­винний Поділ і сивочолий Дніпро — все це духовні символи національ­ної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях її народу в майбутнє.

Оглядаючи з висот київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і якою мовою спілкувалися наші предки? Хто були оті будівничі міст, храмів,


Пам’яток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків своєю довершеністю й красою?.. Таких ще вповні не з’ясованих питань постає чимало, та відповідь на окремі з них ми можемо дати, адже нещо­давно ознайомилися з творами, автори яких намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу, зриміше і відчутніше уявити кар­тини минувщини. Зі сторінок оповідань і віршів дихає старовина, по­стає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі... Без минулого немає майбутнього. У захоплю­ючу мандрівку по шляхах історії вирушимо ми на сьогоднішньому уроці, спробуємо перевірити ваше розуміння прочитаних творів усної народної творчості, історичної поеми О. Олеся.

4,7(6 оценок)
Ответ:
Snihdsfg
Snihdsfg
09.04.2021

Объяснение:

Українська література для дітей і про дітей пройшла тривалий і складний шлях становлення, яке ще не завершено. У наш час відбувається процес формування національної бази дитячої літератури, котра б незалежно від родо-жанрової динаміки захоплювала своїм тематичним розмаїттям, щирістю та багатогранністю вражень, доступністю сприйняття образів-персонажів та близькістю до сучасного читача тематики й проблематики. Історична тема в художній літературі була й залишається сьогодні досить актуальною й популярною. Сягаючи своїм корінням фольклору, житійної літератури, історичних хронік, історична проза акумулює комплекс художньої інтерпретації минулого нашого народу. Незважаючи на жанрову приналежність твору, її визначає художній матеріал – історія, подія, що відбулася за давніших часів, тобто така, що в часовому вимірі вважається завершеною.

Україна, отримавши свою незалежність після вікового гноблення, повинна повернутися до свого коріння, довести свою ідентичність і свідомо виховувати на славних прикладах підростаюче покоління. В. Рутківський, сучасний український письменник, який неодноразово у своїх творах для дітей та юнацтва звертається до змалювання призабутих сторінок славного історичного минулого нашої країни. Його шлях до визнання був довгим, але, вважаємо, що в царині сучасної української підліткової літератури на історичні теми йому немає рівних. Здобувши визнання в поважному віці, письменник довів, що його майстерність і життєвий досвід тільки допомагають спілкуватись із молоддю. Проживши нелегке життя (зважаючи на умови творчого зростання в часи Радянського Союзу), автор засвідчив, що він є українським письменником-патріотом, який прагне поділитися своїми знаннями із підростаючим поколінням. Його трилогія «Джури» визнана однією з найкращих у цій царині.

«Джури козака Швайки», які вийшли 2007 року, стали подією і першою книжкою В. Рутківського, яку нарешті прочитала Україна. (Нагадаємо, що перша журнальна публікація «Джур» відбулася ще 1995 року в «Однокласнику». За 12 років оприлюднений текст так нікого і не зацікавив). А поміж тим, динамічний, захопливий сюжет, самобутні образи, вкраплення фольклору, правдоподібність історичних колізій, багата мова, легкий стиль – усе це робили твір справжнім відкриттям.

Традиційним для сприйняття історичного минулого стає ототожнення його з образом козака – хороброго лідера, високодуховної й матеріально незалежної людини, котра керує своїми емоціями, розумом і волею, морально, духовно й фізично готує себе до оборони рідної землі та сім’ї, дбає про єдність козацтва й українців усього світу. Такий образ зберігається й у сучасному літературному трактуванні

4,7(67 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ