одного разу, як розповідає давня легенда, бог лісів пан зустрів прекрасну діву сирингу і закохався в неї з першого погляду. пан, голова якого була увінчана ріжками, а ноги з копитцями, не сподобався сиринзі. і вона кинулася від нього геть. пан помчав за нею і майже наздогнав на березі річки. але сиринга звернулася до ріки з благанням, щоб та вкрила її від козлоногого пана. почула річка благання сиринги і перетворила її на очерет. сумний пан вирізав з очерету співучу сопілку і з того часу не розлучався з нею…
.так у різних куточках планети з'являлися різноманітні музичні інструменти, що наслідували природу: одні – спів пташок, інші – шум морської хвилі або завивання вітру.
Художні тропи:
епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою;
метафори: сміючись на пелюстках, на квітках;
порівняння: а вона, як мрія сна чарівна;
анафора: має крилами Весна запашна;
окличні речення: ось вона – Блакитна Панна!; Їй виспівує:«Осанна!»
Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові неповторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.
Объяснение:
відповідь: михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих.
наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда дем’яна, любимої ним бабусі, михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розповідей. він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші…світ для нього — це дивне видіння, дійсність часто в його схвильованій уяві переплітається з чарівною казкою-мрією чи романтичною легендою. він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому весняному небі і з подивом заглядає до гніздечка лісової куріпки, де лежать безпомічні пташенята.
михайлик — талановитий хлопець. ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п’єси. спочатку михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. а потім і сам захотів написати п’єсу.