У оповіданні "Климко" Григора Тютюнника відтворена гра долі хлопчака. Доля на те і доля, щоб правити своє: вона викидає жорстокий виверт, страшний і неочікуваний, під назвою війна. Климко виявляється сильнішим за війну, за цю винищувальну машину. Хлопець, який вже ні від чого не залежить, виявляє самостійність, винахідливість і — що найголовніше — наполегливість. Він вперто намагається вижити, вперто крокує вперед по тернистих шляхах свого розірваного дитинства.Климко досягає мети. Селища, які проходить хлопчик, окуповані, в них панує інша, встановлена загарбниками, влада. Заради інших, Климко не раз ризикує життям. Його велике, добре серце мріє врятувати маленьку доньку вчительки. Климко, нарешті, досягає свої мети.
Объяснение:
Твір розкриває тему митця і суспільства доволі цікаво. Особливо загострюється дана проблема у тому часі, який описує Ліна Костенко. Ще більш ускладнює питання стать митця у творі.
Маруся Чурай щоденно бореться з суспільними нормами того часу і своїми творчити прагненнями. Неодноразово в її сторону летіли фрази про те, що замість тяжкої праці вона сидить і "співає пісеньки". У людей тогочасного суспільства склалась усталена думка про жінку як про домогосподарку і матір, яка окрім городу, печі і дітей нічого більше не має бачити у своєму житті. ОКрім цього, має вплив ще й фінансова забезпечність родини Чураїв. Мати Гриця казала йому, що Маруся не буде хорошою партією йому оскільки в неї немає ні грошей ні працьовитості. Тобто, ми бачимо що сільскі реаліїї знищують будь-які прагнення митця до самореалізації і розвитку свого таланту
Объяснение: