1. Як називається зображена в «Чорній раді» епоха?
2. Про яке місто йдеться в описі: «Перед ними так і заблищало, так і замиготіло, так і
замережало церквами, хрестами, горбами й будинками. Святий город сіяв, як той
Єрусалим»?
3. Слова «Зложити докупи два береги Дніпрові, щоб обидва…приклонилися під одну
булаву! Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі – і буде
велика одностайна Україна» належать …
4. Слова «Бгатці! От я почувся недобре. Ходімо лиш до хати. Там нам дадуть таких
вареників, що всяке горе на душі облигне» промовляє …
5. На руку Лесі були претендентами Кирило Тур, Петро Шраменко й …
6. За що Кирила Тура покарали біля стовпа?
7. Яким композиційним елементом є розповідь про одруження Лесі з Петром та їхнє
життя на хуторі Хмарище?
8. Рада в романі названа «чорною», бо в ній брала участь …
9. Кому Яким Сомко адресує слова: «Чужою смертю не куплю собі волі»?
10. Хто викупив з турецької неволі Василя Невольника?
11. Як звати попа й одночасно полковника?
12. Хто гостював на хуторі Хмарище, коли Шрам приїхав до Череваня?
13. Ідилію «садка вишневого коло хати» утілено в образі …
14. За жанром «Чорна рада» - перший в українській літературі …
15. Уночі Лесю викрав …
16. Словами «Орел, а не козак!» Василь Невольник характеризує …
17. Прізвище московського князя, який приїхав підтримати Брюховецького, - ….
18. Який підзаголовок має роман «Чорна рада»?
19. Який художній засіб використано у виразі « душа щира, козацька»?
20. Скільки років Василь Невольник пробув у турецькій неволі?
21. Кого Сомко змусив «посадити верхи на свиню да й провезти по всьому Гадячу»?
22. Хто «ясен був на виду, мов душа його жила не на землі, а на небі»?
23. Як іще називали Івана Мартиновича Брюховецького?
24. За до якої коштовності Кирило Тур визволив Лесю?
Удруге в поемі сила поетичного слова врятувала лицаря під час війни. На витримавши опору оточеного міста, військо Бертольдо готово було відступитися та повернутися додому без перемоги, причому, не зважаючи на свою могутність, лицар не міг протистояти своєму війську. І знову вирішальну роль зіграли пісні поета, які співці виконали перед військом, тим самим піднявши його бойовий дух та надихнувши на перемогу, яка невдовзі і була здобута.
З не меншою силою, ніж надихати людей на героїчні вчинки, поетичне слово може вчити людей, пробуджувати в них прагнення до справедливості, волі та незалежності. Це теж підтверджують пісні з поеми «Давня казка», які розкривали правду про панщину та простих людей, закликали народ до боротьби за захист своїх прав. На мій погляд, своїм твором Леся Українка ще раз ствердила вірність справжнього поета інтересам свого народу і готовність усе життя служити його інтересам, адже у поемі «Давня казка» поетеса прагне зробити своє слово зброєю, яка без страху разить ворогів народу і захищає його прагнення. Вона щиро вірить у силу поетичного слова, яке здібне повести співвітчизників до бою, додати їм рішучості і відваги.
Поема «Давня казка» втілює думки Лесі Українки про велику роль поета і поезії в житті суспільства. Та й в інших творах нашої видатної співвітчизниці можна знайти підтвердження сили слова, прикладом якого стала поетична спадщина Лесі Українки та її творча доля.