Визначальні риси сентименталізму:
відтворення почуттів і пристрастей людини як основний предмет зображення;
позитивні герої — представники середніх і нижчих верств суспільства;
вільна побудова твору;
підвищена емоційність зображення подій та характерів, їх нетиповість;
мальовничі сільські пейзажі;
розробка переважно епічних форм, виникнення ліро-епосу;
інтенсивне використання пестливої форми та слів, що означають почуття й настрої.
Объяснение:
Ознаки сентименталізму в повісті “Маруся”: письменник наділяє Марусю й Василя надмірною чутливістю й душевною вразливістю, вводить у повість мотиви віщування серця, смерті з туги за коханим; у зображенні Марусиного батька виявилося прагненя Квітки показати життя селянина в прикрашеному вигляді. Василь, як і Маруся, зображений ідеально як зовні, так і внутрішньо; герої закохуються з першого погляду, не можуть жити одне без одного.
Повість «Маруся» — взірець сентименталізму. У ній яскраво змальовано життя українського селянства, працю, побут і звичаї народу. Герої твору — селяни, прості люди, які є уособленням високих морально-етичних якостей.
Щоб розчулити читача, письменник звернувся до основних мовно-стилістичних засобів сентименталізму: ліризму, пестливих форм слів, змалювання чудових українських пейзажів, чутливих і ніжних натур, зворушливих драматичних ситуацій, народних обрядів та звичаїв.
Також у цьому творі є: гіперболи (накидали за годину панів повні шанці, зібрав війська сорок тисяч) Анафора, або єдинопочаток (Обступили город Умань...)
Рефрен, або повторення (Та вдарили з семи гармат у середу арвнці)
У історичній пісні "За сибіром сонце сходить" вжито такі художні засоби:
інверсія (Повернувся я з Сибіру), порівняння (як звірюку гонять), метафори (сонце сходить, прийшла туга до серденька), епітети (славні хлопці,хороші хлопці)
Також у творі є повтори: (світ великий, дзвони дзвонять, при дорозі подорожньою, нехай…). риторичні оклики (А здорові, хлопці!; Ви на мене Кармалюка, Всю надію майте; Благослови, отче!; Нехай мене, Кармалюка, В світі споминають!) Риторичні запитання (Прийшла туга до серденька, Як у світі жити?; Зібрав собі славних хлопців,— Що ж кому до того?).