У «Думі про козака Голоту» відображається одна зі сторінок історії України — боротьба нашого народу проти турецьких загарбників. Рядки думи переносять нас у XVI—XVII століття. У ті часи татарські й турецькі військові загони були справжнім лихом для українців. Вони зненацька нападали на міста й села, грабували та руйнували їх, а людей уводили в полон та продавали на невільницьких ринках. Але народ відстоював свою незалежність, мужньо захищав власні землі. Найважливішою силою в цій боротьбі стало козацтво, яке не лише відбивало напади неприятелів, але й саме нападало на ворогів у Криму та Туреччині, звільняючи в’язнів. Народ увічнив подвиги славетних козаків у думах. Так, у «Думі про козака Голоту» змальовуєтьсяперемога козака над татарином. Козак названий Голотою тому, що він убогий. На ньому старенька «семиряга», дірява «шапка-бирка», а на ногах «постоли в’язові» й «онучі китайчані» з валовими зав’язками. Але, незважаючи на такі «шати», козак має гарного «коня вороного» та «ясненьку зброю». У думі особливо підкреслюється, що Голота — мирна людина: «ні города, ні села не займає». Він любить рідну землю й не знає страху: «не боїться ні огня, мі меча, ні третього болота». Зовсім інакше змальовується образ татарина. Він — заможна Людина, має гарний дім і дороге вбрання. Але головна мета його життя — це нажива, він прагне розбагатіти якомога більше. Ми переконуємося, що татарин занадто жадібний, оскільки він мріє захопити козака живцем і продати його в неволю. А страждання козака та його туга за рідною землею татарина не обходять. Однак у чесному бою козак Голота переміг татарина. У думі народ прославляє відважного й мужнього Голоту та виплює побажання, щоб козаки
Объяснение:
Яка роль родини у вихованні найважливіших цінностей моралі, яку сім’ю можна назвати щасливою, як зробити так, щоб в родині всі почували себе затишно та комфортно? Чи потрібно докладати зусиль, щоб стосунки між близькими людьми: батьками й дітьми, дідами й онуками були хорошими? Саме ці питання вирішує Н. Бічуя у повісті "Шпага Славка Беркути".
У повісті показано також часом непрості стосунки з батьками. У підлітковому віці настає момент, коли батьки вже не є безперечним авторитетом. Добре, коли дорослі виявлять мудрість і побачать у своїх дітях друзів. А це важливо дорослим у такий час не фальшивити, не лицемірити, узгоджувати свої слова і вчинки.
Є на превеликий жаль сім’ї, в яких діти відчувають себе некомфортно, а в душі у них нелюдський біль. Такою була родина Стефка Вуса. Як бути дітям, яким хочеться, щоб їх не помічали власні батьки?
Кожна людина має свою родину. І навіть якщо рідна людина лише одна, саме вона може до тобі словом, ділом або просто своєю присутністю. Ще від самого народження нас оточують по-справжньому рідні та щирі люди. Вони дарують нам своє тепло, любов та турботу. Пам`ятайте, що родина – це найголовніше, її треба берегти, щоб тепле родинне вогнище не згасло і зігрівало вас, щоб завжди у вашому рідному домі панувала радісна, щира й душевна атмосфера, щоб на вас завжди чекали ті, хто готовий до , незважаючи на ваші помилки й недоліки.