Відповідь:
У творі досить детально описано як хоронили козаки своїх загиблих побратимів, як проходив козацький суд. Досить часто зустрічається згадка про те, що для козака убити чи скривдити людину не в бою або беззбройну людину (хоч і ворога) - гріх. Кілька разів згадувалося також гостинність козаків - щоб з будь-якою людиною в степу останнім шматком хліба поділитися (так чим мали годували бранців, яких відбили від татар, не відказали у шматку хліба і харцизу Кариму, Семен Непорадний готував кашу з урахуванням того, що може хтось із козаків-братчиків нагодиться).
Пояснення:
Після кількагодинної прогулянки вулицями Львова починаєш відчувати себе мислителем загальнолюдського значення. Сюди приїжджають не просто подивитися, а духовно наснажитися. Не один колишній львів'янин, нині мешканець Києва, а чи Москви, чи Нью-Йорка, сподівається знову наситити своє серце флюїдами Львова, відчути солодку відповідність свого внутрішнього ритму з пульсом буття. У ту мить, коли довговічне каміння нашіптує про нетлінні цінності світобудови, коли історію прочитуєш навіть дотиком руки,- кров по жилах струменить так лагідно, як вода лісового струмочка.
Объяснение:
долго писать могу в diskord надиктовать
Объяснение: