» («Хіба ревуть воли, як ясла повні?») *
Мотрі
Христі
Явдошці
Галі
Що в фіналі твору («Хіба ревуть воли, як ясла повні?») станеться з Галею – дружиною Чіпки? *
кине Чіпку й житиме з іншим
повіситься з горя
теж потрапить на каторгу як дружина вбивці
утече в місто, щоб забути колишнє горе
Хто викрив злочин Чіпки – сповістив волость («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)? *
мати Чіпки Мотря
дружина Чіпки Галя
друг Чіпки Грицько Чупруненко
дружина Грицька Чупруненка Христя
НЕ був у товаристві розбишак у творі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного й Івана Білика *
Пацюк
Чіпка
Грицько
Лушня
Уперше Чіпка та Галя зустрілися («Хіба ревуть воли, як ясла повні?») *
на панському дворі
у полі
у волості
на ярмарку
Яким правилом керувався в житті «чесний труженик» Грицько Чупруненко («Хіба ревуть воли, як ясла повні?») *
«Береженого й Бог береже»
«Коли б можна, – увесь би цей світ виполонив, а виростив новий… Тоді б може й правда настала!..»
«А що люди про мене скажуть?»
«Своя сорочка ближче до тіла»
Установіть відповідність між персонажем і його характеристикою («Хіба ревуть воли, як ясла повні?») *
Іван Вареник
Грицько Чупруненко
Чіпка Варениченко
«Купивши ґрунт, почув себе… зараз іншим… зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда»
«Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в цього неабияке — дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою...»
«…у село… вступив якийсь невідомий захожий. Видно — з далекої дороги. Сорочка на ньому чорна; штани вибійчані, підсукані аж до колін; за спиною вірьовкою навхрест перев’язана одежа, через праве плече, на палиці перекинута торба… На взір — чоловік середніх літ»
«Купивши ґрунт, почув себе… зараз іншим… зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда»
«Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в цього неабияке — дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою...»
«…у село… вступив якийсь невідомий захожий. Видно — з далекої дороги. Сорочка на ньому чорна; штани вибійчані, підсукані аж до колін; за спиною вірьовкою навхрест перев’язана одежа, через праве плече, на палиці перекинута торба… На взір — чоловік середніх літ»
Що робить людину щасливою?
Щастя... У кожної людини воно різне. На мою думку, найбільше щастя - відчувати, що ти потрібен людям.
Щастя - це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти - першовідкривачі космосу!
Щастя - це відчувати красу рідної природи.
Бути щасливим - це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини.
Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям - важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої - великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.
На мій погляд, щастя кожної людини - знайти себе в труді.
І тут на думку спадають рядки з вірша Т. Шевченка "Минають дні, минають ночі..."
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити...
Як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. Коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. Пост закликає любити труд.
Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса.
Отже, головне щастя - це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя.
Людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.