Відповідь:
Якщо мова про Судаків як про рід, а не тільки сім"ю Павлуся, то рід Судаків був славний козацький. цитата "Вони славились тим, що не було між ними одного, який не бував би на Січі між низовим товариством. Із цього виходило, що було їх мало. Багато з них полягло в боях, багато пішло в неволю, а жіноцтво переходило до інших родів. Тому то ці Судаки, що остались живими, багатіли на ціле село і з того були в усіх у великій пошані ". Якщо мова йде про родину Судаків як сім"ю Павлуся, то: цитата "завелась між дітьми така любов, що одне без одного жити не могло і, здасться, не було нічого такого, чого б не зробив Павлусь для Ганнусі". Тобто, сім"я Павлуся була дуже дружна, працьовита і з справжнім козацьким характером (як у чоловіків, так і у жінок).
Пояснення:
Объяснение:
Відомий у всьому світі роман Вальтера Скотта є історичним пригодницьким твором, але вивчати історію на його основі не варто. Адже сюжет цього роману являє собою відтворення пам’яті видатних подій, а не точне відтворення самих подій. А спогади завжди в деякій мірі будуть викривленими і з цим нічого не зробиш.
Саме через це навіть відомі історичні особи зображені не такими, якими вони були в реальному житті. Наприклад, перекривлені автором стали король Річард і його брат, а також Робін Гуд то його прибічники. А про ті образи, які були створені авторською уявою, і казати нічого.
Та, незважаючи на це гати за розмаїттям подій у романі «Айвенго», які щедро подав нам автор твору, досить цікаво. Тут усього достатньо: і повернення у батьківській дім сина, якого ніхто не впізнає, окрім прислуги, як колись і легендарного Одіссея, і повернення законного короля, владу якого визнають лише розбійники на чолі з Робін Гудом, і кохання, і лицарські поєдинки, і багато іншого, не менш цікавого і неймовірного.
Ось на такі події багатий роман Вальтера Скотта. Все це, скоріш усього, навмисно перебільшене автором, та так і треба, щоб читачі не тільки зацікавилися твором, а й мали змогу прийняти бік того чи іншого героя роману. І навіть знаючи, що більшість подій, відтворених у романі «Айвенго», вигадані, ми все одно з великою зацікавленістю гаємо за інтригами, які розпочинає принц Джон зі своїми прибічниками і за подіями, які відбуваються у творі. Сам автор досить чітко дає нам зрозуміти, хто йому подобається, а хто в цьому романі йому не до вподоби.
Наприклад, Річард Левине Серце представлений у романі як справжній герой і законний король усіх англійців. На його боці навіть ті благородні розбійники, які ласували дичиною у заповідних лісах Британського королівства. А протистоїть Річарду його рідний брат, принц Джон, який боїться свого народу і не любить своїх співвітчизників. Принц Джон у романі постає як іноземець, який прагне отримати лише владу і здобич.
Не менш яскраве і протистояння хрестоносця Айвенго, лицаря, який багато зробив для визволення Святого Гроба і не менше для захисту свого сюзерена, та храмовника — людини, для якої не було нічого святого, крім багатства і його власних бажань.
Можна і далі продовжити перелік протистоянь зовсім різних між собою людей, та і цього достатньо. Бо вже з перших сторінок твору ми бачимо, що люди, які протистоять один одному, ніколи не зможуть домовитися, адже вони зовсім різні і несумісні, як вода і вогонь. І саме тому їхнє протистояння буде жорстокими і непримиримим, причому на початку темні сили будуть перемагати. Але так завжди буває і в художніх творах, і в житті. Частіш усього саме вони завдають підступного удару у вигідний для них час, причому не заважають їм жодні моральні правила. Але не менш часто зло повертається до того, хто його скоїв. І підтвердженням тому може бути фінал роману Вальтера Скотта «Айвенго».
Як і в більшості інших відомих пригодницьких романів, порок отримує кару ще за життя позитивних героїв. Завдяки цьому у котрий раз читачі отримують змогу впевнитися, що будь-яке зло буде покаране, а справедливість восторжествує у будь-якому випадку.