Тестові завдання:
1. У чому мати купала ліричного героя (Т. Осьмачка «Казка»)?
а) У ромашці; б) у ромен-зіллі;
в) у м'яті; г) у любистку.
2. А. Малишко народився в:
а) Острозі на Рівненщині; б) Обухові на Київщині; ,
в) Острі на Чернігівщині; г) Овручі на Житомирщині.
3. Події, описані А. Дімаровим в оповіданні «Тирлик», відбуваються:
а) у роки Великої Вітчизняної війни; б) у післявоєнний період;
в) у роки голодомору в Україні; г) під час громадянської війни.
4. З якого вірша І. Жилєнко наведені рядки?
Хай віщий зір в людські зіниці ллється.
Нехай побачать серед біла дня
той світ, де найбезцінніше дається
«за так», або, як кажуть, «на дурняк».
а) «Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна»; б) «Кульбабки»;
в) «Похвала грошам»; г) «Осінь. Копання картоплі».
5. Про що думав боєць із поеми А. Малишка «Прометей» в останні хвилини свого життя?
а) Про те, що шкода помирати в юнацькі роки;
б) про жорстоку й несправедливу долю;
в) про нездійсненну першу любов;
г) про те, чи розкаже хтось коли-небудь, як він загинув, хто за ним доглядав.
6. Яке повідомлення отримав ліричний герой у листі від батька (Т. Осьмачка «Лист»)?
а) Про смерть матері; б) за в гості;
в) про голод у рідному селі; г) про початок Великої Вітчизняної війни.
7. До якої лірики належить вірш І. Жилєнко «Осінь. Копання картоплі»?
а) Філософської; в) громадянської;
б) інтимної; г) пейзажної.
8. Назвіть ім'я по батькові О. Чорногуза:
а) Іванович; б) Михайлович;
в) Федорович; г) Дмитрович.
1. Дайте визначення.
Фейлетон -…
2. Визначте типове та індивідуальне в образі Тирлика з однойменного оповідання А Дімарова.
3. Дайте визначення.
Гротеск і фантасмагорія – це…
4. Визначте віршовий розмір,строфу, риму і вид римування поезії І. Жиленко «Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна».
І славословить затишок цвіркун.
І в тому всьому є спокійна сталість,
Мов за віки нічого тут не сталось,
Завжди тут бив годинник у кутку.
5. Поєднайте художні засоби з їх визначенням.
а) Кручі, наче маяки 1. Звертання
б) Чорній, чорний 2. Епітети
в) Посмаглілий, обгорілий, потемнілий 3. Інверсія
г) Кому б сказати все? 4. Метафора
д) Кавуни лежать поснулі, тиха пристань ожива 5. Риторичні запитання
е) Житом молодим 6. Синоніми
ж) Години (ясні, гожі) 7. Тавтологія
з) Ах, світе вольний; хлопче мій 8. Порівняння
я неодноразово помічала, що все навколо вже стало таким звичним і буденним, що ми не бачимо тих маленьких приємних дрібниць, які роблять наш світ більш радісним й повноцінним. ідучи по вулиці, ти помічаєш похмурі обличчя людей, для яких жоден день не несе нічого нового та цікавого. діти поспішають у садок чи школу, дорослі – на роботу. але всі вони це роблять неохоче, нарікають на те, як їм все набридло й зовсім не вистачає часу на інші потреби. тож школярі мріють мерщій повернутися до легкого та безтурботного дитинства у садочку, а дорослі – до спокійного життя без серйозних, як їм здається, проблем. але кожний з цих періодів унікальний і неповторний. тож ми навпаки маємо дякувати за те, що є змога здобувати освіту, займатися улюбленою справою та навіть отримувати за це гроші.
та, на щастя, залишилися й такі люди, які помічають красу в усьому, що їх оточує. нещодавно випав сніг, і для багатьох це стало справжньою проблемою та приводом для невдоволення. одного такого зимнього ранку я спостерігала, як молодий татусь бавиться зі своєю дитиною на подвір’ї. вони увесь день грали в сніжки, ліпили сніжних баб і щиро раділи першому крихкому снігу. а восени, йдучи зі школи, я щоденно помічала стареньких дідуся та бабусю, які виходили на прогулянку милуватися опалим золотим листям. вони світилися щастям, яке простежувалося в їхніх очах, в усмішці, в поставі. стало радісно і тепло на душі від того, що є такі люди, які сяють від щастя, з якими приємно зустрітися поглядом, спілкуватися й з нетерпінням чекати наступної зустрічі.
уміння радіти життю, здібність любити, помічати прекрасне й тішитися дрібничкам – це те, що потрібно розвивати в собі, аби бути позитивною людиною, з якою усі прагнуть спілкуватися та яку всі цінують й поважають. варто пам’ятати, що ми живемо не тільки для себе, а й для ближніх, які нам стати тими, ким ми є зараз. треба берегти кожну хвилину, проведену з батьками, рідними та друзями. вони не вічні, і ми ніколи не можемо знати точно, коли востаннє зустрічаємося з ними. тож слід намагатися дарувати їм лишень позитивні емоції, не ображатися й не сваритися через дрібниці, залишити після себе якомога більше приємних емоцій та спогадів. доцільно пам’ятати, що кожен день нашого життя не схожий на інші. іноді він може видаватися не надто вдалим і хочеться зовсім його забути. але повинна ж бути хоча б одна мить, заради якої цей день годиться зберегти в пам’яті. саме несподівані непередбачувані події, що трапляються спонтанно, найбільше запам’ятовуються і стають найрадіснішими й найприємнішими подіями нашого життя. не слід занепадати духом, якщо щось не вийшло або пішло не за планом, адже все, що не робиться, на краще, а успіх приходить до тих людей, які не шкодують часу для втілення планів та цілей.
ніхто не знає, скільки кожному з нас залишилося жити. проте як би там не було, цього все одно буде замало. життя таке привабливе і стільки всього хочеться встигнути зробити та побачити. та багато людей живуть не сьогоднішнім днем, а планами на майбутнє, які можуть і не втілитися в реальність. тому, прагнучи до мети, не треба забувати помічати кожну мить, що більше не повториться. ві всі плани на завтра, ми так і не встигнемо отримати бажане. тільки від нас залежить, чи будемо ми жити на повну і проведемо весь цей час із задоволенням, чи так і проживемо у мріях, які, на нашу думку, здійсняться якось-то потім.