Драматургія. У 1914 р. вийшла друком збірка О. Олеся «Драматичні етюди».
В ній уже переважає символістська поетика. Митець успішно продовжив, збагатив українським колоритом традицію європейської символістської драми (Генрік Ібсен, Герхарт Гауптман, Моріс Метерлінк).
Провідні мотиви цієї течії — вічне прагнення людини до кращого, досконалішого життя, туга за сонцем, світлом, «блакитною трояндою» ідеалу й болісне зіткнення цих мрій із суворою, приземленою дійсністю.
Одна з основних тем тогочасної символістської і загальномодерністської літератури — трагічне протистояння непересічної особистості, героя-одинака й сірої, байдужої чи й озлобленої маси («Бранд», «Ворог народу» Ібсена, «Затоплений дзвін» Гауптмана, «Мойсей» І. Франка, «Fata morgana» М. Коцюбинського, «Блакитна троянда», «Лісова пісня» Лесі Українки, «Царівна» О. Кобилянської).
Объяснение:
«Гомін, гомін по діброві» — народна пісня, «Гомін, гомін по діброві» відноситься до пісень козацьких. Цей твір розповідає про зраду козака й ставлення його родини до цього. Аналіз козацької пісні “Гомін, гомін по діброві” до підготуватися до уроку.
Риторичні запитання: «Коли, брате, з війська прийдеш?»
Повтори: «Нехай тебе…», «гомін, гомін…»; «туман поле покриває», «іди, сину, іди, сину», «мати сина проганяє», «мене, нене…»
Звертання: «Іди, сину…»; «мене, нене…»; «вернись, синку…»; «Коли, брате, з війська прийдеш?»; «візьми, сестро, піску жменю».
Метафори: «Туман поле покриває», «орда знає», «змиють дощі»; «розчешуть терни»; «висушать вітри», «мене змиють дощі.
Епітети: Густі (терни), буйні (вітри)
Пестливі слова: зіроньками; слізоньками; додолоньку; головоньку.
Объяснение:
сама делай
Объяснение: