Відповідь:
Кожного дня ми знаходимо у собі безліч недоліків. Ми часто кажемо собі ах як-би в мене було стількі ж хоробрості як у нього, або як прикро що я не такий кмітливий(кмітлива) як мої друзі. Та не можна себе жаліти, або сварити себе, а потрібно діяти. Для того щоб стати кмітливими потрібно вирішувати різні головолмки та загадки.Для того щоб стати сміливим та хоробрим треба не боятись сказати правду, до якщо є можливість та уявити як ви до своему другу, та яку користь ви принесете суспільству.
Пояснення:
- «босі ноги» [с158];
- «підібгав ноги під поли діжурчини, щоб зігрілися» [с.158];
- «він оглянув климкові ноги, обсипані курятами, брудні, побуряковілі од холоду» [с.168];
- «пішов по шляху, сколюючи ноги холодною до роси стернею» [с.168];
- «бо як же оце йти в осінь босому» [с.174];
- «підвівся, щоб іти, і впав: ноги не видержали. їх ніби одняло» [с.174];
- «він таки підвівся і пішов, ледве-ледве пересуваючи ступні в крутій пилюзі» [с.175];
- «найдужче боліли ноги зранку після ночівлі» [с.175];
- «роздмухав жаром і довго одігрівав ступні, час від час дотуляючи їх просто до полум’я» [с.175];
- «на дорогу він ще раз добре відігрів ноги» [с.176];
- «климко підвівся – ноги одразу загули і налилися гарячим» [с.194];
- «а чого ж босий? – щоб легше на ноги…»[с.203];
- «ногам одразу стало затишно» [с.203];
- «климка осипало колючим жаром, а ноги потерпли і знемоглися, як після цілоденної ходьби» [с.204];
- «тай ніг уже не треба було б сідати гріть» [с.213];
- «йшов і йшов, напнувшись надірваною плащ-палаткою, доки несли ноги» [с.225].
Під час Другої світової війни Андрій Малишко був військовим кореспондентом.