"Юлько прокинувся від яскравих променів сонця. Хлопець не всатвав з ліжка, розмірковуючи над тим прикрим випадком. Він навіть не почув голос матері.
- Юлько, чому ти не збираешься до школи? Юлько! Що з тобою?!
Юлько трохи підвівся.
- Все добре, мамцю. Не почув дзвін будильника.
Швидко одягнувшись, він зайшов на кухню. Запах какао і булочок трохи підняв настрій. Але, руки хлопця трохи тремтіли і какао пролилося на стіл. Цього мати не помітити не змогла.
- Юлько, що трапилося? Ти захворів?! - голос мами став схвильованним. Вона поклала руку на чоло сина, але той відсунувся.
- Не треба, мамцю. Сьогодні контрольна по історії, ось і хвилююся, - Юлько намагався говорити спокійно.
Зібравши ранець, хлопець озирнувся до матері и вийшов за поріг. Мати помахала рукою:
- Синку, ти в мене такий розумний і начитаннний! Не хвилюйся із-за якоїсь контрольної!
- Угу.
Юлько йшов до школи, але в душі йому хотілося сховатися в землі, щоб про нього забули та не чекали! Щоб зараз трапилось щось дуже страшне, наприклад, землетрус, пожежа. Але зараз було страшніше всього...
Сонячний день вітав всіх школярів, які радісно гасали біля навчального закладу. Ось вишня цвіте, а он котик на балконі, гріє спинку. Юлько довго витирав ноги біля порогу, начебто наступив в калюжу. Ось першокласники бігають. А он, його сьомий клас...
- Лілі, куди ти побігла?! - крикнув хтось. Юлько впізнав цей голос. Його друга - Славка.
- Славко, я ж зараз прийду! Зараз, тільки печиво принесу! - дівчина була дуже радістна і майже не помітила Юлька. - О, привіт Юлько! Що ти такий похмурий?...
Лілі швидко пішла за печивом, не оглядуючись. "Мабуть, все знає..", подумав Юлько. Хлопець зайшов до класу, скинув ранець и вийшов. На порозі класу стояв Славко.
- Привіт, Юлько.
А що Юлько? Він кивнув в знак привітання і продовжував дивитися на Славка. Хлопець дуже здивувався:
- Чого дивишся? Йде вже.
Зсередини все тремтіло. Але потрібно все розказати.
- Це я.
- Що "я"? - Славко продовжував дивитись у слід Лілі.
- Це був я, Славко.
Славко вже дивився на приятиля. Минулого приятеля.
- Що? Говори скоріше, що я могу зрозуміти з того що ти сказав?
- Я. Я підставив тебе. Я видав себе, тобто хлопця, який стояв у провулку, за тебе. Використав твоє ім'я.
Хлопці дивилися один на одного. Юлько тремтів від страху, а Славко від почутого і гніву. Беркут був надто чесним, щоб вдарити або обругати його. А раніше було тяжко: одному брехати, іншому - вірити. Славко подивився на Ващука, склонив голову і пішов за Лілі.
Юлько стояв. Він - брехун і зрадник. Сльози сами наступали на очях.
Основні загальнолюдські цінності – це гуманізм, доброта, чесність, працелюбність, повага до батьків і людей взагалі, чуйність, милосердя, дисциплінованість, совісність, доброзичливість, національна гідність, скромність, справедливість, почуття колективізму, інтелігентність, почуття патріотизму, інтернаціоналізму, материнства, екологічна та правова культура.Провідні якості моралі формуються в ранньому дитячому віці батьками, в дитячому садочку, у школі.
Видатний украінський педагог В.О. Сухомлинський визначив своєрідну програму морального виховання школярів:
1. Ти живеш серед людей, не забувай, що кожен твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, які тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки, запитуючи сам себе: чи не робиш ти зла, незручності людям? Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре.
2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром.
3. Усі блага і радощі життя створюються працею. Без праці не можна чесно жити. Народ вчить: хто не працює, той не їсть. Назавжди запам’ятай цю заповідь. Нероба, дармоїд — це трутень, що пожирає мед працьовитих бджіл. Навчання — твоя перша праця. Йдучи до школи, ти йдеш на роботу.
4. Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і беззахисним. Допомагай товаришу в біді. Не завдавай людям прикрості. Поважай і шануй матір і батька — вони дали тобі життя, вони виховують тебе, вони хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим серцем і чистою душею.
5. Не будь байдужим до зла. Борись проти зла, обману, несправедливості. Будь непримиренним до того, хто прагне жити за рахунок інших людей, завдає лиха іншим людям, обкрадає суспільство”
Проблеми морального виховання мають бути головною турботою кожної людини і всієї спільноти в цілому
Відокремлений уточнювальний член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення. Уточнювальні члени відповідають на питання а де саме? а коли саме? а як саме? а який саме? а що саме? і под. (внизу, біля підніжжя гори; вчора, о першій годині; темний, аж чорний).