Дія в романі розгортається на півдні України. В центрі розповіді — доля старого майстра вузлов'яза з вітрильника «Оріон» (існує реальне вітрильне судно «Товариш») Андрона Ягнича, його юної племінниці медсестри Інни Ягнич, історія її любові.
Життя на сторінках «Берега любові» постає хоч і в романтичному осяянні, але корені його земні, реальні. Починаючи від невтішної картини запалу хлібів, крилатого лету «Оріона», монументальних образів Ягнича й Чередниченка, світлої, золотистої постаті Інни й до трагедії сім'ї Веремієнків — все це взято з реального буття степовиків, котрі пізнають у романі і свої краї (Кураївка нагадує Чулаківку в пониззі Дніпра), і своїх земляків.
Всегда рада Объяснение:
тема:згадування поета про стежину в рідному краю, до рідної домівки
Ідея: уславлення любові, чуйності, щирості до місця, де народився, зробив перші кроки і вирушив по стежині життя.
Художні засоби твору:
1.Метафори:"живе у серці", "обрій землю обніма", "стежина..пішла не повертає,..стеле", "біля серця стеле цвіт", "дощами мита-перемита", дощами знесена у даль", "між круглих соняхів із літа мій ревний біль і ревний жаль".
2.Повтори: "мита-перемита", "ревний...ревний", "дощами...дощами".
3.Епітети: "ревний біль і ревний жаль", "вечоровім виднокрузі", "темнім лузі".
4.Персоніфікація:"обрій землю обніма", "стежина ... пішла, не повертає, стеле..."