Відповідь:Дитинство це найкраща пора,адже саме тоді відкривається світ до романтики та пригод. Кожна дитина потрапляла в якусь трудність,де їй потрібно було виявити свою мужність та силу вміння розв'язувати таємниці. У творі Всеволода Нестайка" Тореадори з Васюківки" чітко розказується,як двоє найкращих друзів шукали таємниць,та розгадували їх. Саме тому,кожен може бути як вони,кожен може рити метро під свинарником, слідкувати за злодіями,ходити до підземелля,шукати динозавра в річці та інше.
Тому, я думаю що дитинство це найкраща пора,і саме тоді дитина розуміє,що таке пригоди,романтика та труднощі.
Пояснення:
Шевченко був наділений багатьма рисами вдачі: палким вільнолюбством, великою працелюбністю, жадобою вчитися, широким діапазоном зацікавлень, тонким знанням людської психології. Якщо помножити це багатство вдачі на талант в поетичному слові і в образотворчому мистецтві, то стане зрозумілою феноменальна природа його як людини і митця.
При знайомстві з подіями Шевченкового життя може скластися враження, що вони - наче ланцюг випадковостей, який міг обірватися в будь-якому місці. Справді, і примха поміщика Енгельгардта взяти собі за "козачка" в подорож до Вільна й Петербурга рано осиротілого Тараса, і зустріч у Літньому саду з Іваном Сошенком, і праця у Василя Ширяєва по розмальовуванню інтер'єрів петербурзьких театрів, і драматичні обставини викупу з кріпацтва, нарешті, вступ до Академії мистецтв у клас Карла Брюллова, - ці "сходинки" Шевченкового зростання оперті
Объяснение:
Тарас Шевченко - відомий у світі, в першу чергу, як митець слова. Однак це аж ніяк не забирає його слави, як художника. Та найперше його постать можна окреслити як борця, який став символом української нації. У його творчості поезія і живопис тісно пов’язані між собою. Свого часу відомий художник Леонардо да Вінчі стверджував, що «малярство – це німа поезія, а поезія – промовисте малярство». Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним даром, а й талантом художника, які ніколи не зраджували йому, навіть у години страждань і тяжкої неволі. Для Шевченка живопис став потребою, вираженням його творчого духу.