Одного разу я йшов по вулиці і побачив мале цуценя, таке ніжне і розгублене, що сердце болісно стиснулось. Він самотньо сидів у порожньому лісі, трохи змокший від нещодавного дощу. В нього були великі зелені очі, палкі і розуміючі. Я підійшов ближче і побачив червоний ошийник у нього на шиї з блискучою підвіскою. На ній було написано Гавчик. І шерсть у цуценяти була коротка і вся в коричневих плямах, ніби від фарби. Я взяв Гавчика на руки і відніс додому. Він тремтів і тулив до мене мокрий носик, і ніби обіймав мене маленькими лапками. Прийшовши додому я вимив його і витер, він зігрівся і почав весело бігати по квартирі. Тепер Гавчик мій кращий друг.
Ліричний герой з неабиякою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, намагання прилучити дитину до всього чудового, людяного, матір мале велике бажання зробити дитину щасливою, не обійденою долею. Саме тому дарує синові вишитий рушник, як символ життєвої дороги, на якому оживає «і дитинство, й розлука, й материнська любов». Серце матері сповнене безмежної любові до дитини. Я вважаю,що цей твір нас навчає людяності ібезмежної вдячності до найдорожчої нам людини — рідної матері.
Твір на тему: Мій улюблений герой - Том Сойєр Я дуже люблю героя твору Марка Твена Тома Сойєра! Як чудово цей письменник зумів показати психологію хлопчика, його радощі і переживання! Том Сойєр живе в тітки Поллі, яка і виховує його згідно з пуританською етикою. Саме для нього існують її лайка, дрючок і потиличники. Вона не раз цитує рядок з Євангелія: «Хто жаліє дитя, той губить його». Та не жаліє вона лише Тома, бо він — не такий, як Сід. У цій родині подвійний стандарт у стосунках із дітьми і саме це спонукає Тома бешкетувати, погано поводитися. Та Том не переймається проблемами тітчиного виховання, він завжди знаходить вихід. Ось тітка загадала йому пофарбувати огорожу. То й що? Бешкетник Том із цього ціле шоу організував і досяг бажаного: усі приятелі фарбували із захватом, а Томові дісталися усілякі «цінності». Та й недільна школа, яку відвідує Том, не відрізняється методами від виховання тітки Поллі. Тут треба зубрити євангельські тексти — і все. Звісно, Томові не цікаво, ось він і бешкетує у школі, або просто не хоче до неї ходити. А іспити взагалі закінчуються комічно: з горища на голову вчителя Том спустив кішку, яка з переляку дряпалася і верещала, вчепилася кігтями в перуку вчителя і зірвала її, а під нею, виявляється, — лисина! Том — гарний, дуже добрий, веселий і дотепний хлопчик. Він кмітливий, романтичний, із бурною фантазією, яка штовхає його на пошуки пригод. Взагалі-то найбільше Тома виховує його друг Гек і ті люди, з якими він зустрічається під час своїх пригод. Співчуття, правдолюбства, добра, справедливості він навчається поза школою і родиною. Чи є зараз такі хлопчики, як Том? Звісно, що є. Майже в кожному з нас живе веселий бешкетник, невгамовний фантазер, вмілий витівник Том Сойєр!
Одного разу я йшов по вулиці і побачив мале цуценя, таке ніжне і розгублене, що сердце болісно стиснулось. Він самотньо сидів у порожньому лісі, трохи змокший від нещодавного дощу. В нього були великі зелені очі, палкі і розуміючі. Я підійшов ближче і побачив червоний ошийник у нього на шиї з блискучою підвіскою. На ній було написано Гавчик. І шерсть у цуценяти була коротка і вся в коричневих плямах, ніби від фарби. Я взяв Гавчика на руки і відніс додому. Він тремтів і тулив до мене мокрий носик, і ніби обіймав мене маленькими лапками. Прийшовши додому я вимив його і витер, він зігрівся і почав весело бігати по квартирі. Тепер Гавчик мій кращий друг.