Тичина залишається одним із найбільших поетів ХХ ст., найвизначнішим новатором - модерністом 20-х років. Його перша поетична збірка мала такий самий суспільний резонанс, як у свій час "Кобзар" Шевченка чи "З вершин і низин" Франка. Павло Тичина - найпомітніша постать в українській та світовій поезії ХХ ст. Він збагнув мистецтво слова новими художніми відкриттями, життєствердною концепцією буття як діяння. Спираючись на націоналістичну традицію, зокрема філософію Г. Сковороди та поезії бароко, митець синтезував народнопісенні, класичні й наймодерніші художні засоби, витворивши неповторну картину світу, сповнену життєлюбства. Багатий образний світ, гуманістичні ідеали, розмаїтний жанровий репертуар поезій, витончене віршування забезпечили П. Тичині світову славу першорядного поета.
Чи замислювались ви коли-небудь, що таке щастя? Для кожного це щось окреме, своє. Це почуття, яке, мабуть, неможливо описати. Для маленької дитини це довгоочікувана іграшка, багато цукерок або просто гарний настрій. З кожним роком наші вподобання змінюються, відповідно змінюється ставлення до світу і розуміння цього "щастя". Напевно, для кожного з нас це здоров 'я сім'ї, вірні друзі та виконання усіх наших бажань. Усі ми щасливі люди, але інколи ми це не помічаємо і нам здається, що потрібно більше, аніж ми маємо і тоді все буде гаразд. Але як кажуть в народі: "Всякий свого щастя коваль".
