Тема: поетична розповідь про Великого Каменяра.
Головна думка: «Франко — то гордість і окраса свого народу і землі».
Художні засоби.
Епітети: меткого Якова; справна рука; луною веселою та голосною; розумний і кмітливий хлопчик; палко любив; учився пильно і завзято; рідну хату; круглий сирота; мета велична і свята; батьківщині милій; чужим слугою; щасливий і багатий; вільній хаті; завзятий талант; розум дужий; Вітчизні любій, дорогій; невільного народу, кращий світ; серце дружне, щире; казки чудові; відважно бився, чесно жити.
Сталі епітети: краю рідний, тяжкій неволі, лиса хитрого.
Уособлення: кипіла праця, пісня селом неслась, кликала мета у світ.
Метафора: «справна в коваля рука», «знання, любов і сили віддати батьківщині», «всього себе на службу дати Вітчизні», провідником-Каменярем, «будує шлях у кращий світ», «любив … без міри», «йому складаємо поклін», «Франко — то гордість і окраса свого народу і землі», «обидва — волі ковалі».
Порівняння: «що, наче люди, говорили», «ми, діти, як один», «Він, мов молодший брат Тараса».
Повтори (тавтологія): вільну волю,
Повтори (єдинопочаток): «Щоби …», «Про …».
Звукопис: дзвеніли.
Інверсія: «Вже інша кликала мета у світ, велична і свята…», «І присягнувсь Іван завзятий талант і розум дужий свій …».
Риторичне запитання: «Краю рідний, о, як би тобі в тяжкій неволі і журбі? Щоби чужим не був слугою, щоб управляв ти сам собою, щоб був щасливий і багатий у власній вільній хаті?».
Риторичний оклик: «Івася треба в школу дати!»
Кількість строф: вісім.
Рими: горбку – садку, Яця – праця, Франка – рука, луною – голосною, неслась – Івась, мати – дати, школи – волю – поле, любив – залишив, завзято – багато, мати – хату, сирота – мета – свята, сили – милій, став – перестав, Відні – рідний, тобі – журбі, слугою – собою, багатий – завзятий, хаті – дати, свій – дорогій, пошана – Івана, Каменярем – днем, непогоду – народу, граніт – світ, міри – щире, чудові – діброві, бурмила – говорили, капці – шапці, тями – вітряками, дбав – жартував, жити – служити, один – поклін, окраса – Тараса, землі – ковалі.
Твори Івана Франка для дітей: «Лис Микита», «Коли ще звірі говорили», «Абу-Касимові капці», «Грицева шкільна наука», «Малий Мирон» та інші.
Объяснение:
25 грудня 1845 року у Переяславі 31-річний Тарас Шевченко написав «Заповіт».
У листопаді 1845 року Шевченко працював у Археографічній комісії і мусив весь час роз’їжджати по селах і містах, змальовувати старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі. Погода видалася мокрою, холодною. Вранці поет виїхав із села В’юнище в Андруші, в дорозі змок до нитки, а надвечір повернувся до В’юнища зовсім хворим і зліг у чужій хаті серед чужих людей. Про хворобу поета дізнався його щирий приятель, переяславський лікар Андрій Осипович Козачковський і негайно ж перевіз Тараса Григоровича з В’юнища до себе у Переяслав. У хворого почалося двостороннє запалення легенів.
2)Квітка, вирощена Маленьким принцом, була досить балуваною, вибагливою та примхливою. Хлопчик дуже любив цю квітку, тому доглядав за нею напрочуд добре. Можливо, саме це її розпещило. До того ж, Троянда дуже часто ображалась. Це змучило та втомило хлопчика. Проте він дивився на неї знову, та забував про все на світі, адже вона була унікальною та дуже красивою.
Отже, квітка була: уразливою, капризною, унікальною (для принца), гарною, розпещеною.