В статье раскрываются новаторские традиции переломной эпохи конца XIX – начала
XX века, освещается идеальный, таинственный мир человеческой красоты и гармонии посредством магических образов-символов. Определено влияние поэтики символизма, важнейшей составляющей которой стал лирический настрой и музыкальность поэтической фразы, которые создавали в воображении
индивидуальный образ духовного бытия на пути к высшей красоте и мечте.
Проанализированы сочетание принципов красоты и правды в творчестве одного из самых ярких
представителей украинского символизма Олександра Олеся. Выяснено, что триада «правда – свобода –
красота» раскрывает сердцевину художественного мира поэта, в котором царит «культ красоты», возвеличивание самоценности человека, движение, стремление к трансцендентности. Выявлено функциони-
рование мотива сна и дороги как признака символистского мира, который поглощает воображение художников.
Я люблю Україну свою Я бажаю їй тільки добра І усім обіцянку даю Президентом мене обира! Я жартую у данний момент. Але жарти облишу на мить. Нам потрібна лиш гривня, не цент. І ми скажемо ворогу :"цить!". Слухай серця, твори ж ти добро. І навколо усе розцвіте. Хтось по братськи назве тебе "бро". І вже ти не забудеш про те. Ти люби і державу свою, й тих, що в ній проживають людей. Незалежно від тих перепон, й їх безглуздих і дивних ідей. До найдай, хто нужденний. І отримаєшь більше взамін. Неважливо вже ким ти рожденний. Ти завжди України є син Напиши цей вірш на аркуші А-4 у формі тризубця, чи як знак пацифіку
Пізньої осені оголилися дерева та кущі. Відразу навкруги стало багато простору та повітря. Але це не дуже втішає, бо сонце вже рідко світить. А якщо воно світить, то вже майже не гріє.
Кожного дня зі свого вікна я бачу одну ту ж саму осінню картину. Зазвичай небо сіре, похмуре, ніби налите свинцем. Останні птахи відлітають на південь: тільки й видно мандрівників у височині. Залишаються лише птахи, такі ж сірі, чорні та коричневі, як івесь пейзаж навколо. Це ворони, горобці тощо. Яскраве листя, яке ще донедавно встеляло землю яскравим килимом, набуває сумного темно-коричневого кольору.
Часто йдуть дощі, тому в провулці за моїм будинком розводиться грязюка. Іноді вона підмерзає вночі, бо ночі стають все холоднішими. Де-не-де випаде в листопаді гарна сонячна днина. Всі зустрічають її як рідну, цінуючи сонце! А ще нещодавно, влітку, ніхто не звертав на таке уваги.
Пізньої похмурої осені добре сховатися в теплій домівці з яскравим електричним освітленням. Добре пити гарячий чай біля комп’ютера та слухати, як стукотить холодний дощ по віконних шибках. Чути, як надворі дме холодний вітер, хитає деревав палісаднику та гудить на електричних дротах. З вікна видно, що перехожі з парасольками чи в капюшонах майже біжать вулицею, щоб скоріше дістатися додому.
Объяснение:
В статье раскрываются новаторские традиции переломной эпохи конца XIX – начала
XX века, освещается идеальный, таинственный мир человеческой красоты и гармонии посредством магических образов-символов. Определено влияние поэтики символизма, важнейшей составляющей которой стал лирический настрой и музыкальность поэтической фразы, которые создавали в воображении
индивидуальный образ духовного бытия на пути к высшей красоте и мечте.
Проанализированы сочетание принципов красоты и правды в творчестве одного из самых ярких
представителей украинского символизма Олександра Олеся. Выяснено, что триада «правда – свобода –
красота» раскрывает сердцевину художественного мира поэта, в котором царит «культ красоты», возвеличивание самоценности человека, движение, стремление к трансцендентности. Выявлено функциони-
рование мотива сна и дороги как признака символистского мира, который поглощает воображение художников.