I. Вся творчість письменника — це відчуття обов'язку перед своїм народом.
II. Життя Галичини у повісті Івана Франка "Перехресні стежки".
1. Жорстокість і насильство влади щодо народу, нещадне гноблення чиновників і панів, несправедливість суду.
2. Протиставлення стану багатих та бідних у повісті ("холодний, голодний люд; панський двір, мов зуби величезного звіра", селяни, що низько кланяються всякому панові).
3. Безправ'я галицьких селян в умовах Австро-Угорської імперії.
III. Герої повісті "Перехресні стежки".
1. Головний герой повісті — адвокат Євгеній Рафалович (чесна, справедлива, рішуча людина, відчуває обов'язок перед людьми, біль, відчай, зневіру в справедливість).
2. Шнадельський — сільський пан (користується неосвіченістю, довірливістю, наївністю селянства).
3. Граф Кшивотульський (самовласний, жорстокий, селян карає власноручно, без суду).
У комедії “Сто тисяч” І. Карпенко-Карий висміює хазяїв, для яких багатство стало метою всього життя, а не засобом для існування. Такі люди ладні продати все на світі, навіть щастя власних дітей, аби тільки збільшувати маєтки. Ганяючись за прибутками, Герасим Калитка стає жертвою шахраїв, що грають на його жадобі та отримують від цього великий визиск.
Тема “Сто тисяч”: зображення життя селянства в пореформені часи, суспільні явища, що мали місце в 80–90 роках XIX століття.
Ідея “Сто тисяч”: викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи, духовної обмеженості, а також згубного впливу грошей на вихідців із народу (Бонавентура, Савка).
Основна думка: автор бичує сатирою страшною всіх і сміхом крізь сльози сміється над пороками і змушує людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків. «Буде здоров’я, будуть і гроші…»
Объяснение: