ответ: Чи є у вас місце, в яке вам завжди хочеться повертатись, в якому ви почуваєте себе по-справжньому вільно і комфортно? У мене, наприклад, є, і цим місцем завжди був і зараз залишається дім, у якому я живу. Тому я повністю погоджуюсь зі знаменитою англійською мудрістю: «Мій дім — моя фортеця».
Невільно починаєш замислюватись про те, чому ж саме фортецею нарекли англійці свій дім. Фортеця — це ж, начебто, надійне укріплення, яке будувалося для постійного захисту і охорони конкретного міста від незваних гостей. Та яке відношення має столітнє укріплення до сучасного комфортабельного будинку? Не думаю, що коли якийсь розумний англієць вигадував це висловлення, він хотів наголосити на певному і захисту будівлі чи на безпеці самої конструкції, яка здатна була б витримати будь-який напад. Та ні, швидше за все, думаю я, хотів він сказати, що у фортеці головними є не її стіни, а гвардія, яка цю фортецю оберігає, у нашому випадку цією гвардією є жителі рідного дому — наша сім’я. Так, дійсно, затишок і приємну атмосферу створюють саме люди, а не уміло прикрашені стіни. Тому й дім для всіх нас залишається не просто житлом, а чимось значно більшим. По-перше, власне помешкання — це місце, де можна повністю розслабитись і дозволити собі бути справжнім, природнім, де можна дати волю своїм почуттям і емоціям і не боятися бути ніким засудженим чи висміяним. По-друге, наш дім і сім’я, яка в ньому живе, — це надійна опора і притулок, вхід до якого завжди вільний. І, по-третє, це саме те улюблене місце, де кожного чекають і безкорисливо люблять, де можна знайти однодумців і відданих друзів, де можна безкоштовно отримати іноді таку потрібну до і просту людську підтримку, де можна відпочити від всіх життєвих проблем не тільки тілом, а й душею. Тому не дивно, що рідний дім для кожного з нас є просто обов’язковим супутником усього нашого життя, адже гармонія, яка в ньому панує, зазвичай надихає і допомагає розвиватися. Не треба забувати, що саме гармонія і порозуміння формують із простого житла справжню незламну фортецю, бо за їхньої відсутності будь-яка фортеця може миттєво перетворитися в домашню в’язницю чи сімейне пекло.
Отже, рідний дім і справді заслуговує називатися фортецею. Адже це укріплення надійно приховує усі наші найпотаємніші секрети й переживання, а його гвардія віддано захищає нас від усіх земних бід і негараздів. Тож любіть свій дім і оберігайте його так, як і він вас!
Ці герої без роздуму і сумнівів відважуються на дуже небезпечний вчинок,— пробираються у ворожий табір, коли там сплять,— і нищать ворогів. У наполегливому прагненні принести якомога більше користі своєму народові Низ та Евріал не думають про смертельну небезпеку, що за- грожуватиме їм під час здійснення задуманої справи, Евріала не зупиняє навіть те, що він осиротить свою стару матір, у якої, крім нього, нікого немає. Юнак дуже любить її, слізно просить Іула не залишати її в біді, не дати вмерти з голоду, але від подвигу не відмовляється.
Объяснение:
Я хочу щоб ставилися до нього з повагою, тому що Тарас Шевченко був дуже славетною людиною, хоч й мав важке життя. Ще з дитинства Тарасу почав терпіти фізичні та моральні перешкоди. Спочатку померла його мати, а тато знайшов собі жінку, щоб вона допомагала йому з дітьми. Але малий Тарас все одно доглядався старшою сестрою Катериною. А коли помeр батько, мачуха вигнала його з батьківської оселі до киріловського дяка. Але щоб якось себе відволікти, він писав вірші та малював. Йому ця справа подобалась тому він і став славетним письменником.
Тарас написав дуже багато віршів, і зробив збірку під назвою Кобзар, яка відома по всьому світу та перекладена більше десятьма мовами.
Таких людей повинен пам‘ятати та шанувати світ