Гумористично-сатиричні твори В. Cамійленко писав упродовж усього життя. У своїх сатиричних поезіях автор викриває імперський шовінізм, фальшиве народництво, царську цензуру, хиби власних земляків, неробство, боягузство. Але якою б не була тема творів, їх об’єднує любов до України, до її окраденого народу.
Основою більшості сатиричних творів В. Самійленка є комічна ситуація, але значну вагу в його поезіях має комічне подання певного факту, явища. Вірш «Ельдорадо» являє собою ряд картин Ельдорадо — міфічної країни щастя та незчисленного багатства. У творі ця назва набуває іронічного звучання. Змальовано у вірші Росію.
Там живе племен усяких —
Престрашенна мішанина,
І за те той край зоветься —
Русь єдина, Русь єдина.
Подано в деталях політично гостру характеристику часу панування
Росії на теренах України та інших пригнобленних держав. В основі побудови вірша лежить контраст висловлювань. У перши трьох рядках кожної строфи подане піднесене малювання свобод і благ мешканців чарівної країни, а четвертий рядок являє собою викриття гнітючих явищ суспільства.
В тій країні люблять волю,
Всяк її шука по змозі
І про неї розмовляє —
У острозі, у острозі.
Вітька — високий, худий, з рідким білявим чубчиком — не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий, швидкий… (с.9) Він вродився балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти. Перше хвилювання потроху зникає. До хлопця знову повертається здатність мислити, говорити. Вітька все кружляє й кружляє між вербами. На ньому нові (сині в смужечку) штани й жовті рипучі черевики. Рукава білої сорочки по-парубочому закачані по лікті. На голові — бокс (таки домучив клятий Левонтій!), білявий чубчик непокірно стовбурчиться. (с.59) Хлопцеві так хочеться утнути щось героїчне, щось таке лицарське. Безперечно, на очах у дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та відважний. (с.59) — Ой, який же ти замурзаний! — сплеснула руками.— І вуха у сажі, герою ти мій сміливий, орлику відважний! Ти, мов той лев, накинувся на вогонь. ) Галька Козачок цитатна характеристика Гарні чорні очі-оченята, такі жваві, й такі привабливі, і такі бездонні, що прямо диво дивне; тоненька шия і маленькі груди, важкі коси і довгі, примхливо вигнуті брови, тоненька немов вирізьблена, фігурка й чарівна посмішка, що вона вся струнка, весела й швидка, як вогонь на сухій соломі. Раптом Вітька оторопіло застиг на місці: з бічної вулички, широко усміхаючись, прямо на них ішла Галя Козачок. Ні, вона не йшла, а наче аж пливла, ледь торкаючись землі стрункими ногами в білих черевичках та гордо несучи маленьку голівку з товстою косою. (с.20) Яка ж вона гарна!.. Куди він раніше дивився, куди?.. О сліпець!.. О великий сліпець!.. І добре, що хоч вчасно прозрів! (с.34) Ніби сонце вкотилося до сарая. На порозі з’явилася Галя Козачок. (с.49) Вона підходила до нього, струнка й висока, в білому-білому платті, зашаріла від швидкої ходи, а очі сяяли ніяково й радо. (с.60) Щоправда, Галя — дівчина не з лякливих. Сам Причепа колись потиснув їй руку і подякував за відвагу. Він тоді їхав велосипедом мимо колгоспної ферми, звідти вискочив бугай Кордебалет. (с.60) Федька Котигорошко цитатна характеристика Маленький і товстий, терплячий, флегматичний, 12 років, не ходив, а котився на своїх коротеньких ногах, за смаглявість мав прізвисько Жучок.
ответ:бъяьт
Объяснение:
Объяснил