Цінуй своє щастя поки живий.
Живи, радій, кохай;
Живи – твори життя,
Сій мир і злагоду межи людьми.
За здоров’я дбай,
Трудись в задоволенні від достатку.
Плач зі всіма від радості.
Плач разом зі мною у блаженстві.
Плач у розумінні,
Що гнів, гординю,
Жадність і злобу
Полишив вже позаду.
Хай і негаразд, який вводить нас в напругу
Буде пружиною, що штовхає життєвий клапан
На пошуки істини і сенсу,
Бо щастя так усім нам треба…
Частіше говори:
«Світе, ти красивий у весні…»
Частіше говори:
«Я відчуваю благоговіння в літі…»
Частіше говори:
«Я бачу богатство восени…»
Частіше говори:
«Я знаю мудрість твою Природо … у зимі».
Подаруй всім щастя в щасті.
Прийми усе, як є…
Бо саме це дає нам зрозуміти:
яке це щастя – жити і творити.
Объяснение:
Відповідь:
Літературний паспорт твору "Шпага Славка Беркути":
Автор твору: Ніна Бічуя.
Жанр: психологічна повість.
Тема: розповідь про життя школярів-семикласників та перипетії між ними.
Ідея: дружба - велика цінність; засудження підлості, лицемірства.
Місце, де розгортаються події: Львів.
Час, коли розгортаються події: зима.
Сюжетні лінії: лінія Юлька - Слави, лінія Юлька - Лілії.
Проблематика: проблема суспільства та особистості, одиноких дітей, стосунків батьків з дітьми, справжньої дружби, розчарування життя, підлості і порядності.
Головні герої: Славко Беркута, Юлько Ващук, Ліля Теслюк і Стефко Вус.
Пояснення:
Композиція твору:
Експозиція: роздуми про справжню дружбу.
Зав'язка: Розповідь про центральних персонажів твору.
Розвиток дії: життя (навчання, хобі) центральних персонажів.
Кульмінація: суд на Славком та вирок.
Розв'язка: добро перемагає зло.
Повість-казка це жанр літератури, в якому фантастичні світи, події та герої в той же час відображають особливості та правила світу реального.Звісно,від цього визначення стає зрозуміло,що «Місце для дракона»це повість-казка.Добро і зло у повісті Юрія Винничука помінялися місцями: люди стали потворами, а дракон Грицько більше людина, ніж мешканці галицького князівства Люботин, де відбуваються події. Читаючи твір, ми розуміємо, що автор, змальовуючи персонажів, використовує алегорію. Алегорія б двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями. Власне, в образах дракона та пустельника показані порядні люди, які не чинять зла, а роблять все для того, щоб світ став кращим. Змальовуючи образ князя, автор нагадує нам, якими не треба бути, а також указує на особистостей, яких треба уникати.
Вважаю, що всі ми бачили у своєму житті й людей, схожих за характером на дракона Грицька, а також подібних до люботинського володаря чи на дбайливого пустельника. Мені хотілося б, щоб доля давала нам більше зустрічей із «драконами» та «пустельниками», а не з підступними «князями