.Визначте тлумачення образу-алегорії "Прагнення Джонатана вдосконалювати свій політ "
наше повсякденне життя; суспільство, у якому панують споживацькі ідеї
свобода, необмеженість дій
бажання мати високий рівень розвитку, вміння любити
бажання вирватися із дріб'язкової суєти, пізнати сенс життя і осмислити своє місце в суспільстві
12. Ким став Джонатан для Флетчера Лінда?
приятелем;
найкращим другом;
суперником;
учителем.
13. Яку останню настанову отримав Джонатан від Чіанга?
Постійно навчатися і ніколи в цьому не зупинятися;
Дізнатися, що таке любов;
Навчитися товаришувати з іншими чайками;
Навчати інших, так він буде збагачувати і себе.
14. Якою здатністю володів Чіанг?
Читати думки інших чайок, а свої приховувати;
долати відстані за до сили думки;
постійно літати, вночі і вдень, хоча був уже поважного віку;
ніколи не думати про свої негаразди, бути позитивно налаштованим.
15. Що таке небеса, на думку Чіанга?
Це вигадка, міф; головне для чайок - їжа;
Це місце і час;
Це р, що вище нас;
Це досконалість.
16. Чому Джонатан вирішив повернутися на землю?
Відвідати батьків
передати знання
йому було самотньо
помститися Зграї
17. Чому чайки покликали Джонатана на Велику Раду?
Для того, щоб визнати, що він найкращий у польотах;
Щоб навчитися й собі так літати, як він;
Щоб звинувати у легковажності й вигнати зі Зграї;
Щоб намагатися пояснити Джонатану, в чому його призначення.
любові до рідного краю. Він, подібно до
любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі
вчинки в ім'я своєї батьківщини. Патріотизм, виховує великих, сильних
людей, які здатні пожертвувати життям
заради рідної землі. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в
перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в
безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, ідучи впевнено і
безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу.
Патріот живе у єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже
життя народу стає його життям. Та нажаль у нашому сучасному
українському суспільстві кількість патріотів з часом зменшується. Багато
людей під впливом економічної кризи, соціальних недостатків починають
презирати сучасну державу. І дух патріотизму в їхніх серцях починає
повільно втухати, як маленький вогник підчас дощу. Дух патріотизму
починає перетворюватись на інший дух - дух презирства. З країни виїзджає
багато людей, юнаки шукають собі "білого білета", щоб не іти в армію, а
дух національної свідомості ледь жевріє своїм маленьким, майже потухлим
вогником. Жаль терзає мою душу, коли проходжусь по звичайному
українському місту, де значна частина населення навіть не знає
української мови, а говорить на чужому всім народам наборі слів із
різних мов, який ми називаємо суржиком. Українська культура
зайшла в тупик із якого не може знайти виходу. Українські патріоти, яких
так потребує суспільство, ніби сплять довгим сном у душах багатьох
українців, проте люди не хочуть розбудити той дух патріота, який все
більше і більше гасне у їхніх серцях, а треба було б! Тоді, коли
кожен українець запалить у своїй душі вогник патріота, весь народ понесе
його у своїй дорозі. Патріотизм кожного із нас, любов до ближнього і до
країни повели б державу вперед. Та не судилося...