Відповідь:
Це ФУТУРИЗМ
Пояснення:
Я це знаю!
Любов — це, мабуть, найважливіша цінність в житті кожної людини. Будь-хто з нас мріє бути по-справжньому коханим і єдиним, неповторним.
Любов буває дуже різною: до Батьківщини, батьків до дітей і навпаки дітей до батьків, буває кохання між чоловіком і жінкою, любов між друзями, а також любов до Бога.
Насправді це дуже складне і найбільш незрозуміле почуття, яке тільки може мати людина. Воно часом буває помилковим, дозволяючи нам бачити в людині те, чого в неї насправді немає. Але така любов часто-густо допомагає нам ставати кращими, розвиватися і вдосконалюватися. Часом вона змушує нас бути щасливими лише тому, що наша кохана людина щаслива і знаходиться поруч з нами.
У просте слово «любов» кожен вкладає свій зміст. Один створює в ім’я високого почуття безсмертні шедеври мистецтва, інший іде на злочин. Хтось здуває пилинки один з одного, а хтось живе в упевненості, що б’є значить любить. У когось від любові очі сяють внутрішнім світлом, а хтось готовий від туги розлучитися з життям. Але на питання, що ж таке любов: кара чи нагорода, ще ніхто не сказав, що любові немає взагалі, або на цю тему йому навіть говорити не хочеться.
Я вважаю, що любов — це нагорода. Вона, мені здається, не може бути покаранням, якщо вона від Бога. Але взагалі буває любов і від лукавого: от дивишся на людину і не бачиш, яка вона є, мучишся з цим почуттям. Якщо ми говоримо про любов між чоловіком і жінкою, однозначно не скажеш. Це життя, тому є в коханні і плюси, і мінуси, і радощі, і труднощі. Але, якщо любиш, через труднощі пройти легше. Любов — це дуже складно, і чим довше живеш та більше розумієш, тим все складніше. Легко і просто все тільки у дурників.
Я більше схиляюся до того, що любов — це все-таки нагорода. Вона робить нас духовно багатшими, дає опору в житті. З коханою людиною можна розділити все, що нас радує і тривожить, вона завжди підтримає у важку хвилину. Але таке щастя дається в житті не кожному. Так що це точно не покарання.
Отже, коли улюблена людина поруч любов можна вважати нагородою, якщо її немає — покаранням. Загалом я на цю тему особливо не замислювався, але якщо обирати одну з двох відповідей, я б сказав, що любов — це нагорода.
У душі кожної людини завжди живуть дві несумісні речі — добро і зло. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важливо, щоб душі більшості з нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися там і перемогти. Інакше наша планета перетвориться на розсадник злої сили, здатної загубити увесь всесвіт.
Про одвічну боротьбу добра і зла відомо ще з часів створення Біблії, а може, і ще раніше. Якщо ж звернутися до усіх світових культур, то і там можна знайти згадки про цю смертельну боротьбу. Добро — це, звісно, Бог. Як тільки не називали того, з ким повсякчас бореться володар Всесвіту, Бог, — Рогатий, Мефістофель, Диявол, Сатана... Вже більше двох тисячоліть ведеться та боротьба, але й досі невідомо, хто у ній переміг. Чаша терезів схиляється то в один, то в другий бік. Здається, що ніколи ми не дізнаємося, чи переможуть добро, мир на нашій планеті.
Відомо, що Бог — це, перш за все, Любов. Любов до усього: до тварин, до травиці, до сонця, до землі, до пташини у небі, до матері, до коханих, до усього людства. Але чи багато зараз на Землі людей, які б дбали про усіх на цій планеті? Більшість з нас чомусь забули про милосердя, взаємодо доброту, яких нас вчить священне писання, і намагаються жити за якимись новими законами, які більше скидаються на "вовчі".
Мабуть, це і є ота одвічна боротьба добра і зла, про яку так багато говорять та пишуть.
Про цю боротьбу розповідали нам ще наші старенькі бабусі та дідусі — це казки. Чомусь у казках справедливість, правда — добро — завжди перемагають, незважаючи на, здавалося б, дуже важкі та нелегкі перешкоди. Знешкоджують і різноманітних страховиськ, і жахливих відьом, і нахабних мачух, і підступних тварин. Завжди у казках є щасливий кінець, який так і приваблює маленьких читачів та слухачів. Дітлахи знайомляться з ними з великою цікавістю, намагаючись наслідувати саме добрих героїв, маючи у маленьких серцях вже немалу ненависть до того ж Кощія чи Баби-Яги, які виступають завжди з поганого боку. А добрі Івани-царевичі, хоробрі солдати, богатирі стають втіленням дитячих мрій і наслідувань. Казки, я гадаю, саме і вчать доброті, милосердю, любові маленьких дітей; вони ніби є їхніми першими вчителями, хоч і у чарівному світі.
ответ:це футуризм
Объяснение: я це проходив уже:)