Тема весняного пробудження розробляється й у вірші “Гримить”. Структурна новизна його в тому, що картини природи й суспільства не зіставляються за принципом антитези, а уподібнюються за до паралелізму. Дві п’ятирядкові строфи з обрамленням, епіфорою ключового образу – слова “гримить”, яке утворює шостий рядок, – цементуються в органічну єдність мажорним настроєм. Провідна тональність поезії значною мірою підсилюється інтонаційно-синтаксичним та ритмічним ладом, який утворюється градаціями, інверсіями, чотирьохстопним амфібрахієм та окситонним римуванням п’ятого і шостого рядків: летить - гримить, обновить - гримить.У цьому короткому вірші теж поєдналися два засоби естетичного зображення дійсності. В першій строфі – ліричне розмірковування над процесами в природі навесні, а в другій звучить політичне пророцтво: Мабуть, благодатная хвиля надходить... Мільйони чекають щасливої зміни, Ті хмари – плідної будущини тіни, Що людськість, мов красна весна, обновить... Гримить! На змісті цієї частини твору позначилися світоглядні переконання І.Франка 80-х рр. Слуховий образ “Гримить” у другій строфі набирає маштабного значення як символ очікуваних корінних змін у всій Європі
Творчість українського народу надзвичайно багата і різноманітна, яке відбивається у великій кількості жанрів національного фольклору і багатстві нашої мови. Вивчення народних творів дає можливість добре зрозуміти життя наших предків і досягти своїм поглядом стародавні історичні події, до яких був причетний український народ. Народна творчість є справжньою скарбницею, в якій кожен зможе знайти що для нього цікаво і важливо, що його хвилює або обурює. Фольклор, як і художню літературу умовно поділяють на три види – драму, епос і лірику. Навіть найвідоміші дослідники не можуть визначити, який з цих видів виник раніше і, взагалі, в яких умовах вони з’явилися. Для нас, справжніх українців і сучасних людей важлива будь-які твори національного українського фольклору. В кожному з них ми маємо змогу знайти наснагу, натхнення і джерело народної мудрості.
д
Объяснение: застаоіле слово