Т. Шевченко автор послання - "і мертвим, і живим, і ненародженим..." мав достатню кількість причин, щоб написати цю поему. Він зрозумів, те, що ворогами України є не лише чужинці, цар, завойовники, а й українці, що деградували:
"оглохли, не чують; кайданами міняються, правдою торгують"
Поет звертається до своїх земляків, закликаючи їх до боротьби та духовного відродження. Утверджує думку про власний розум і освіту:
"І чужому научайтес, й свого не цурайтесь..."
Засуджує дворян, які плазують перед іноземними авторитетами:
"У чужому краю / Не шукайте, не питайте / Того, що немає / І на небі, а не тілько
На чужому полі..."
Засуджує національну байдужість: «нема на світі України, немає другого Дніпра»;
Объяснение:
...
1) з позитивними емоціями; Матір (мама, ненька): … Слово мамо. Великеє, Найкращеє слово!; Тяжко матір покидати / У безверхій хаті. Батько і син: Утни, батьку, орле сизий! Сини мої! орли мої!. Встануть сердеги працювати, / Корови підуть по діброві, / Дівчата вийдуть воду брать, / І сонце гляне, — рай та й годі; А тим часом / Виросла могила, А над нею орел чорний / Сторожем літає, / І про неї добрим людям / Кобзарі співають, / Все співають, як діялось, / Сліпі небораки, — / Бо дотепні…; Попідтинню сіромаха / І днює й ночує; / Нема йому в світі хати…; Ярема гнувся, бо не знав, / Не знав, сіромаха, що виросли крила, / Що неба достане, коли полетить, / Не знав, нагинався….
Великомучениця ( крім християнської традиції, є ще й авторське шанобливе ставлення до жінки, жінки-матері): А ти, Великомученице? / Села минаєш, плачучи вночі.
Вдова А ти, моя Україно, / Безталанна вдово; Плач, Украйно! / Бездітна вдовице!; А ти гріх мій спокутуєш / В людях сиротою, Безбатченком!..”; Ледащо (ледащиця), цокотухи, пройдисвіт … Люде серця не побачать, /А скажуть — ледащо!; А моя десь, ледащиця, / За морем блукає; Бодай же вас, цокотухи,та злидні побили..; І горе, і море, де перше витав, де ватагу пройдисвіта / Водив за собою.
Объяснение: