1. «Господь багатий нас благословив» 2. «Сучасникам». 3. «Пісня про рушник». 4. «Вчителька». а) Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий… б) Козачка вдаряю попід мурами – Бо хлопчина не дає спокою! в) Рідна мати моя, ти ночей не доспала, І водила мене у поля край села… г) І вірити, і прагнути – не вотще. Безсмертне – і величне, і ясне-бо. д) Знов щебече юнь і цвіте трава, Пізнаю тебе в постаті несхилій.
Гріє сонечко!
Усміхається небо яснеє,
Дзвонить пісеньку жайвороночок,
Затонувши десь в бездні-глубіні
Кришталевого океану…
Встань,
Встань, орачу! Вже прогули вітри.
Проскрипів мороз, вже пройшла зима!
Любо дихає воздух леготом;
Мов у дівчини, що з сну будиться,
В груді радісно б’єсь здоровая
Молодая кров,
Так і грудь землі диха-двигаєсь
Силов дивною, оживущою.
Встань, орачу, встань!
Сій в щасливий час золоте зерно!
З трепетом любві мати щирая
Обійме його,
Кров’ю теплою накормить його,
Обережливо виростить його.
Гей, брати! В кого серце чистеє,
Руки сильнії, думка чесная, –
Прокидайтеся!
Встаньте, слухайте всемогущого
Поклику весни!
Сійте в головах думи вольнії,
В серцях жадобу братолюбія,
В грудях сміливість до великого
Бою за добро, щастя й волю всіх!
Сійте! На пухку, на живу ріллю
Впадуть сімена думки вашої!