Так, справді. Гідність людини - це передусім її поведінка та манери, а не просто папірець про шляхецьке походження. В українській літературі ця тема освітлена в п'єсі Карпенка-Карого "Мартин Боруля". Ця сатирична трагікомедія яскраво виражає до чого може призвести бажання отримати "привілегії" шляхтичів, шляхом нехтування звичайних правил ввічливості та моралі.
Отже, не слова визначають ставлення людей один до одного, а їхні вчинки. Важливо поважати риси характеру та манери, а не привілейований статус.
У лукомор'я дуб зелений Золотий ланцюг на дубі том: І вдень і вночі кіт вчений Все ходить по ланцюгу кругом Йде направо-пісня заводить, Наліво-казку говорить. Там чудеса: там Лісовик бродить, Русалка на гілках сидить Там на невідомих доріжках Сліди небачених звірів Хатинка там на курячих ніжках Стоит без окон, без дверей; Там ліс і дол видінь повні Там про зорі прихлинуть хвилі На брег піщаний і порожній, І тридцять витязів прекрасних Чредой з вод виходять ясних, І з ними дядько їх морський Там королевич мимоходом Полонить грізного царя Там у хмарах перед народом Через ліси, через моря Чаклун несе богатиря У темниці там царівна тужить, А бурий вовк їй вірно служить Там ступа з Бабою Ягою Йде, бреде сама собою, Там ЦАР Кащей над златом чахне Там російський дух ... там Руссю пахне! І там я був, і мед я пив Біля моря бачив дуб зелений Під ним сидів, і кіт учений Свої мені казки говорив.
Так, справді. Гідність людини - це передусім її поведінка та манери, а не просто папірець про шляхецьке походження. В українській літературі ця тема освітлена в п'єсі Карпенка-Карого "Мартин Боруля". Ця сатирична трагікомедія яскраво виражає до чого може призвести бажання отримати "привілегії" шляхтичів, шляхом нехтування звичайних правил ввічливості та моралі.
Отже, не слова визначають ставлення людей один до одного, а їхні вчинки. Важливо поважати риси характеру та манери, а не привілейований статус.