"...Маруся так його чекала, / такі літа одна перебувала! / Нікому ні руки не шлюбувала, / ані на кого й оком не вела." "Ця дівчина...обличчя, як з ікон. / І ви збираєтесь її карати?!" "А як по ньому тужить! Як вдова. / О подивіться. Є ж якась причина. / То вже стоїть людина нежива." "Ця дівчина не просто так, Маруся. / Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа." "Вона ж була як голос України, / що клекотів у наших корогвах!" "Вона піснями виспівала душу." "Я теж убивця. Я убила Гриця." "Я зайва людям на своїй землі." "Я - навіжена. Я - дитя любові." "Моя любов чолом сягала неба, / а Гриць ходив ногами по землі." "Я ж хотіла не себе втопити, / я ж хотіла утопити біль!" "А я все жду. Та не така й бідненька. / Не думай, Грицю, справді не така. / Бо я ж чекаю не кого, а месника. / Я ж лицаря чекаю, козака." "А я вже, Грицю, їден дух з тобою, / хай ми вже й тіло будемо одне." "Я не труїла. Те прокляте зілля / він випив сам. Воно було моє." " А ти - це ти. Ти і в стражданні гарна. / Ти можеш навіть ть мене." "А може, й правду кажуть, що ти відьма, / приворожила - і пропав навік." " - Диви яка, іде і не споткнеться! / - Іде під зашморг, а диви яка!" "На матір схожа, тільки троха вища. / Ті ж самі очі і така ж коса. / - Ну от скажіте, людоньки, навіщо / такій убивці і така краса?" "Якась вона не схожа на убивць. / Злочинниця, - а так би й зняв би шапку. / На смерть іде, - а так би й поклонивсь." " Чурай Маруся винна ув одному: / вчинила злочин в розпачі страшному. / Вчинивши зло, вона не є злочинна, / бо тільки зрада є тому причина."
:Як умру, то поховайтеМене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій…Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, поет відчув відгомін спалахів селянських повстань по Україні… Він побачив, як пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:…вставайте, кайдани порвіте.Це був заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.Поет вірив у світле майбутнє України, вірив, що змінити соціальний устрій гноблених можна. «Заповіт» — це програма його життя, за виконання якої він мужньо боровся. Він хоче, щоб хоч після смерті здійснилась його мрія.Поезія перекладена більш як п’ятдесятьма мовами світу, на слова написано понад півсотні музичних творів. А мелодія «Заповіту», яку знає кожен в Україні, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому.«Заповіт» Т. Шевченка залишив у духовному житті нашого народу помітний слід.І мене в сім’ї великій,В сім’ї вольній, новійНе забудьте пом’янутиНезлим тихим словом.
ответ: Епітети : материнська, добра.
Объяснение: