1) "Глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалується на свою недолю". 2) "Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба". 3) "Зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як Рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірше од якого-небудь бідолахи". 4) "...Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав..." 5) "Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагадує і заспокоїть..."
1. 17 вересня 1864р-народження Михайла Михайловича Коцюбинського у Вінниці у родині дрібного урядовця. 2. Перші спроби як прозаїка:"Андрій Соловійко,або Вченіє світ,а невченіє тьма"(1884),"Дядько та тітка"(1885). 3. Перший друкований твір - вірш "Наша хатка" у львівському дитячому виданніі "Дзвінок". 4. 1875—1876 pp. він навчався у народному училищі в м. Барі, потім у Шаргородеькому духовному училищі 5. Під час перебування на урядовій службі пише твори "Для загального добра"(1895),"Дорогою ціною"(1901),"На камені"(1902) 6. 1905-1909 подорожує до країн Центральної та Західної Європи. 7. 1911-1912 на о.Капрі в гостях у М.Горького написав "Коні не винні" та "Подарунок на іменини". 8. 1912 після повернення з Карпат кілька місяців проводить у клініці пр. Образцева. 9. 25 квітня 1913- Михайло Коцюбинський .помирає. Похований у Чернігові на Болдиній горі у гаю Троїцького монастиря.
б.