Захар, бувши ще молодим парубком, мріяв навчитися лікувати рани й для цього вибрався в далеку дорогу. Три роки він провів у горах на Коломийщині, у скитського старця-монаха на ім’я Акинтій, що довгі часи жив на Афонській горі. Акинтій чудово вмів лікувати рани й взяв Захара в учні.
Потім Захар Беркут відвідав багато різних міст, був і в Києві, і в Галичі, набув значного досвіду. Він повернувся з мандрівки не лише лікарем, а й громадянином, який знав, що потрібно для щастя його Тухольщини, і вмів навчити інших.
Емейл до нам спілкуватися з людьми зі всього світу і по всьому світу. Їм дуже зручно користуватися і приходить Емейл твоему співрозмовнику дуже швидко на відміну від паперового листа. Я дуже добре ставлюся до Емейл тому що мені дуже подобається швидко отримувати відповідь і дізнаватися новини. Я кожен день користуюст їм і так спілкуюся з моею подругую з іншого міста. Звісно краще електронний варіант повідомлень ніж паперовий лист, тому що це зовсім не зручно. Ти можешь чекати відповіді від співрозмовника багато днів поки тобі дійде його лист. Якщо ми живемо у сучасному світі то ми можемо користуватися всіми цими зручностями які в нас є, включаючи Емейл
Відповідь:
1. Народження письменника. (Народився 5 грудня 1931 року в селянській родині.)
2. У роки голодомору і тоталітаризму. (У 1933 році родина Тютюнників голодувала, як і багато родин в Україні. Помер дідусь, Василь Февдулович Тютюнник. Сам майбутній письменник перестав ходити, говорити, сміятися. У 1937 році батька було заарештовано і відправлено етапом в Сибір.)
3. У родині дядька. (Після арешту батька Григора забрав дядько, Филимон Васильович Тютюнник. Він та його дружина працювали в школі на Донбасі. До небожа ставилися, як до рідного сина.)
4. Улюблені твори Тютюнника-школяра. (У 1938 році Григір пішов до першого класу української школи. Але клас було ліквідовано, і він опинився в першому класі російської школи. Любив і знав казки Пушкіна, найулюбленішою казкою був «Котигорошко», багато читав, серед улюблених книг — «Кобзар» Т. Шевченка,* «Під тихими вербами» Б.Грінченка, «Кайдашева сім’я»
І. Нечуя-Левицького, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного.)
5. У роки Великої Вітчизняної війни. (Упродовж 1942—1949 років жив на Полтавщині, повернувся до матері, яка мала іншу сім’ю. В 11 років сам пройшов з Донбасу на Полтавщину. У 1946 році вступив до Зіньківського робітничого училища, щоб мати якусь одежину і 700 грамів хліба. Саме ці 700 грамів врятували їх з матір’ю у голодний 1947 рік.)
6. Навчання в університеті. (П’ять років навчався в Київському університеті на філологічному факультеті. «Прочитав словник Грінченка. Переклав свої “Су- мерки” рідною мовою і з того часу почав писати українською».)
источник: «Захисник справедливості». Автобіографія Григора Тютюнника (складання плану статті підручника) - Твори | ЗНО