Відповідь:
1А, 2В, 3В, 4Б, 5В
1. Один із княжих гінців зустрів чотирьох подорожніх. Це були а). лицар, його джура та двоє слуг Цитата: — Я лицар Лаврін з Горшова герба Підкова, — проказав найстарший. — А це мій джура і двоє слуг.
2. Князь попросив дракона піддатися лицарю, який матиме на шоломі стяжку в). голубу Цитата: Так от... один з лицарів матиме на шоломі голубу стяжку. — Я все зрозумів
3. Хто називав дракона Метеликом? в). Настасія Цитата: — Ну от ми й познайомились. Я вас буду називати Метеликом. А ви мене Настунею.
4. Хто став зятем князя? б. його джура Цитата: Князівні ж одразу припав до серця хоробрий джура, і тому з весіллям не забарилися.
5. Кого мав на увазі пустельник, коли говорив, що вони "так тяжко вмирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні"? в). поетів цитата: Поети так тяжко вмирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні.
Пояснення:
7 и в Москве с тобой по-дружески и я хочу себе мотоцикл и хочу в дом и на улицу в кровать и не могу в
Відповідь:Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник німецько-радянської війни. Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. Друкуватися почав з 1940 року. Пік популярності поета припав на 1980-ті. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. У 1950–1961 роках — заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво». Найвідоміші збірки Павла Глазового – “Великі цяці”,”Картикатури з натури”,”Смійтесь,друзі,на здоров’я”,”Сміхологія. Посібник для всіх, кому любий сміх”. Павло Глазовий лауреат премії імені Остапа Вишні в 1988 році за книгу «Сміхологія». Жив у Києві на вулиці Льва Толстого, 25. Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі
Пояснення: