М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

1.Алегорія-це…
А.обмін думками між героями твору
Б.інакомовне зображення рис характеру,поведінки,взаємин людей і явищ суспільного життя
В.стислий влучний народний вислів повчального змісту,побудований як завершене судження

2.Хто працював у жанрі співомовки?
А.С.Руданський
Б.П.Глазовий
В.Л.Глібов

3.Несправедливий суд засуджується у творі Л.Глібова
А.”Щука”
Б.”Жаба і Віл”
В.”Муха і Бджола”

4.Мораль байки Л.Глібова “Муха і Бджола”
А.треба вміти спілкуватися з товаришами
Б.треба бути працьовитим
В.треба любити природу

5.У польського короля,за співомовкою С.Руданського “Запорожці у короля”,козаків частували
А.медом і сметаною
Б.пивом і рибою
В.борщем і варениками

6.”Наука доводить,що людина,безперечно,від мавпи походить”-ці рядки взято із твору П.Глазового
А.”Похвала”
Б.”Найважча роль”
В.”Еволюція”

7.Установіть відповідність.

1.Л.Глібов А.”Жаба і Віл”
2.С.Руданський Б.”Найважча роль”
3.П.Глазовий В.”Запорожці у короля”
Г.”Заморські гості”

8.Установіть відповідність

1.Л.Глібов
2.С.Руданський
3.П.Глазовий

А. “То я скажу,що не для мух
Слова,звичайно,мовляться,
Бо на солодку похвалу
Не тільки мухи ловляться.

Б. -Яка погана,Муха каже,-
На світі доленька твоя:
Раненько встане,пізно ляже…
Мені б отак-змарніла я.

В. “Такі і в світі жаби є,
Прощайте,ніде правди діти:
А по мені-найлучче жити,
Як милосердний Бог дає”

Г. “Я вгадав,що Ви культурні,
Благородні люди,
Бо шпана по-українськи
Розмовлять не буде.”

👇
Открыть все ответы
Ответ:
Evelina300606
Evelina300606
12.07.2020
Історія написання. У романі «Місто» Валер’ян Підмогильний описав селянську українську молодь, яка на початку 1920-х років тисячами потягнулася в міста, щоб завоювати й зробити своїм українське місто, влити в нього свіжу селянську кров, зліквідувати антагонізм між українським містом і селом. Автор показав бажання молодих селян «вийти в люди», здобуваючи колись недосяжну науку.

Твір не був подібний до традиційної народницької прози ХІХ ст., бо автор орієнтувався на європейський роман ХІХ — початку ХХ ст., засвоївши традицію романістики Оноре де Бальзака, Гі де Мопассана, Анатоля Франса, Джека Лондона, а також вітчизняну — Агатангела Кримського, Володимира Винниченка.

Історія публікацій.Роман завершений письменником у 1927 р., опублікований уперше в Харкові в 1928 р. У 1929 р. Книгоспілка перевидала роман, а Б. Єлисаветський переклав його російською мовою — у 1930 р. роман виходить у серії «Творчество народов СССР». Після масових репресій інтелігенції 1930-х років, під які потрапив також і Валер’ян Підмогильний, роман «Місто», як й інші твори письменника, був заборонений до 1989 р.

Оцінка критики. Після публікації роман викликав значний інтерес у громадськості. Його обговорювали на читацьких конференціях, у пресі з’явилися рецензії літературознавців. Одні критики захоплювалися твором, у якому відбилася філософія життєствердження епохи, інші тлумачили роман у дусі соціологізму, називаючи книжку «антирадянською», бо в ній не пока­зано «змички робітників і селян». Деякі критики вважали роман автобіографічним, головного героя ототожнювали з автором, проти чого Валер’ян Підмогильний у пресі застерігав читачів.

Роздуми стосовно розуму й почуттів письменник укладає в уста поетові Виговському. Дослідники творчості Валер’яна Підмогильного вважають, що прототипом цього образу був відомий поет і прозаїк, автор роману з екзистенціальними рисами «Недуга», друг Підмогильного Євген Плужник.
4,6(55 оценок)
Ответ:
20736
20736
12.07.2020
Матильда де Ла-Моль — жіночий персонаж зовсім іншого типу. Горда і холодна красуня, що царює на балах, де збирається весь блискучий паризький світ, екстравагантна, дотепна й насмішкувата, вона вища за своє оточення. Гострий розум, освіченість — вона читає Вольтера, Руссо, Агріппу д’Обіньє, цікавиться історією Франції, героїчними епохами країни — діяльна натура Матильди примушує її з презирством ставитися до всіх родовитих залицяльників, що претендують на її руку і серце. Від них, і зокрема від маркіза де Круазнуа, шлюб з яким мав би принести Матильді герцогський титул, про який мріє її батько,— для неї віє нудьгою. «Що може бути на світі банальнішим від такого збіговиська?» — виражає погляд її «синіх, як небо», очей.
4,6(50 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ