ответ: Добридень Соломіє! Нещодавно на уроці української літератури ми прочитали про тебе, і ти мій улюблений персонаж.
-Добридень! Тож ти мене вже знаєш, а ти хто?
-Я теж Соломія учениця 8 класу і твоя палка шанувальниця.Скажичи не було тобі страшно йти відбивати Остапа у турків?
-Звісно страшно але я кохала його тож не змогла б кинути.
-А чому ти тікала з села?
-Я тікала не просто так а від панщини. Адже люди українські нісикунди спокою не мають крутяться у ярмі панському ось я і втекла з Остапом долі кращої шукати.
-Ось саме і тому я тобою захоплююсь адже ти така безстрашна і просто втекла з села не боячись покарання.
-Я рада що в мене є такі шанувальники як ти, тож бери з мене приклад і ніколи не здавайся! А зараз мені треба йти ,тож бувай!
-Дозустрічі Соломіє!
Объяснение:
«Лісова пісня» — драма-феєрія в трьох діях Лесі Українки, написана у 1911 році.
1)"…де ж є відьма в лісі?
Відьми живуть по селах…"
— Дядько Лев
2)"Хліб добрий, дівонько, а не людина."
— Дядько Лев
3)"Кохання - як вода, — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Де пал — воно кипить, а стріне холод —
стає мов камінь."
4)"Ні! я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає."
— Мавка
5)
"Добро? А може, там згорить і лихо?."
— Лукаш
6)"Чого боїшся? Дурня не боялась,
а мудрого боїшся?"
— Лукаш
Объяснение:
Кілька століть дозволялося Мазепу лише проклинати, паплюжити, залучаючи до цієї ганебної справи і земляків, які прагнули догодити царату, відхрещувалися від свого роду, української мови і культури. Нині ім'я гетьмана повернено народові. Звичайно, ідеалізувати постать І. Мазепи недоречно, але те, що ця людина хотіла вирвати Україну з лабет царату, варте уваги.
У Глухові в 1687 році гетьманом України був обраний військовий осавул Іван Мазепа. За звичаєм, при виборах новий гетьман і московський уряд повинні були підписувати відповідні угоди. В одному із двадцяти двох пунктів угоди зазначалося: "Нікто бъ голосовъ такихъ не испущал, а отзывались бы везде единогласно — ихъ царского пресвътлаго величества самодержавной державы". Ось шлях, який пропонувався російським урядом. Українського народу немає, української мови не існує, Україна — не більше, ніж область великої держави.
Чи могла людина, що вважала себе справжнім патріотом, піти ось на такі приниження власного народу? Звичайно, угоди були підписані, але жевріла надія у гетьмана Івана Мазепи про визволення з віковічної кабали Великої Держави.
За 12 років гетьманства здійснив Мазепа одинадцять літніх та десять зимових походів. Але треба було виконувати й волю російського царя Петра І і йти на війну зі шведами. Мазепа скликав своїх однодумців-полковників, які на раді ухвалили не виступати в похід, написати листа шведському королю, аби не пустити московське військо до України.
Це вважалося зрадою гетьмана, а насправді він вболівав за долю народу, пам'ятаючи про те, що Хмельницький був у союзі зі шведами, допомагаючи їм брати у свій час Варшаву і Краків. Не простив цієї "зради" Петро І, зібрав у Глухові народ для вибору нового гетьмана. Був обраний старий і малоздібний стародубський полковник Скоропадський.
А ім'я Івана Мазепи до останніх днів по всіх церквах України було піддано анафемі.
27 червня 1709 року була програна шведами Полтавська баталія. "З того часу,— відзначав Гнат Хоткевич,— ниви українські — житниці Росії, багатства України — власність великоросійського народу, мова народна — мужицька, ім'я рідного краю — заборонений звук..."
Мазепа вимушений був тікати до Турції. 22 серпня його не стало. Похований у Яссах. За труною Мазепи йшов шведський король, з обох боків козацтво із шаблями наголо. А ім'я гетьмана 200 років по тому проклиналося привселюдно устами потомків. Зрадником чи патріотом був Іван Мазепа? Відповідь на це питання дає невблаганний час та історичний розвиток нації.