На мою думку книги потрібні будуть завжди. Я впевнилась на власному досвіді, що книга набагато краща ніж читати її з інтернету. Звісно, сперечатися про те який чудовий інтернет я не буду. Звісно, легше знайти якусь інформацію в інтернеті ніж шукати книгу із потрібною інформацією, але коли у твоїх руках книга -це значно краще. Читаючи книжку ти відчуваєш себе так ніби це ти головний герой книги. Ти переймаєшся за героя, ти живеш у той момент ним. Ти гортаєш сторінки. А як це чудово коли у зимню пору ти загортаєшся і ковдру береш кружку гарячого чаю з лимоном і сидиш і читаєш якусь неймовірну книгу. Ось це чудово. Але прирівняти книгу до інтернету просто неможливо. Книга чудова по-своєму, а інтернет - по-своєму.
На мою думку, самовиховання книжками, запозичення досвіду у книжкових героїв є невід'ємними аспектом життя кожної читаючої людини. Аргументом на захист моєї думки зможе послугувати той факт, що читаючи книжку кожен може перейняти досвід з тої чи іншої ситуації і в подальшому або копіювати поведінку героя або не чинити так, що дозволяє не ставати на "граблі" інших людей. На згадку приходить казка "Балакуча баба" завдяки якій я зрозуміла, на прикладі пустомовної баби, що дурний язик голові не приятель, і змогла виховати в собі деяку стриманість в мові. Кожний герой може чомусь навчити: Олівер Твіст - доброті, невідступності від надії, баба з казки про Золту рибку- стриманості в бажаннях, вмінню знати міру, Дюймовочка- взаємодо Тож, на мою думку, книжкові герої це списані з минулого люди, на яких автор хоче показати нам той чи інший аспект характеру, виховати в читачеві ті чи інші якості, або навпаки - висміяти. Тож будемо уважними до себе, звірятимося з книжкових героями:чи не знайдено в нас рис Тонкого з твору Чехова чи інших його комічних персонажів?
ответ:На планеті Венера ,сонце не виходило 4 роки.