З покон віків існує багато визначень доброти і жорстокості. Ще з дитинства, нас батьки навчають тому, що бути добрим це найкраща риса для людини, а жорстокість це погано. Ніхто не народжуеться жорстокою чи доброю людиною, цих рис ми набуваемо з віком, з вчинками інших людей до нас та з вихованням, яке дають нам наші батьки.
Складові добра:
· доброзичливість — щире бажання людям добра, приязне ставлення до людей, прихильність до них;
· людяність — співчутливе, зацікавлене ставлення до інших;
· чесність — відверта, щира поведінка з людьми;
· сміливість — здатність переборювати труднощі;
· ввічливість — дотримання добрих манер, вихованість, люб’язність. Уважність у поводженні з іншими людьми.
Компоненти зла:
· боягузтво — пасування перед труднощами;
· грубість — некультурна, неввічлива поведінка;
· егоїзм — себелюбство, нехтування інтересами інших людей заради задоволення власних забаганок;
· злість — недобре, сповнене злоби ставлення до інших;
· зазнайство — вияв зверхності, зневажливе ставлення до інших;
· скупість — надмірна ощадливість, що викликає осуд
Тобто, можна зробити висновок, що доброта та жорстокість живуть пліч-о-пліч зароджуючи певну гармонію, адже без доброти не буває жорстокості та навпаки.
А на запитання: "Де ж вони живуть?" , відповідь у нас самих, у кожному з нас.
Наші вчинки є домівкою цих двох сестер і ми самі обираємо найбільш привабливий варіант.
Існує така історія: "У мудреця запитали: "Хто перемагає: доброта чи жорстокість?" І тоді він відповів , що у кожній людині є два вовки. Один символізує зло, жорстокість, ненависть, егоїзм, брехню. А інший доброту, кохання, гармонію, правду, щиристь і відданість. І вони постійно б'ються один з одним. А перемагає з них той кого годують."
Поступитися місцем людині похилого віку, жінці з пакунками або дитині, нагодувати голодного, посміхнутися прохожій людині, підказати дорогу, пригостити чаем, ось це є доброта, такі, якщо замислитися, звичайнісінькі речі, які не так важко здійснювати кожного дня. Та не треба забувати про іншу сторону медалі: поганий настрій, образа, невихованість та сама жорстокість, яка породжує жорстокість у наших серцях.
Байдужа людина може пройти повз людину, котра потрапила в біду. Пам’ятаймо, жорстоким своє серце зробити легко, лише варто декілька разів зробити зло, а далі це стає звичкою. Люди з жорстоким серцем здатні на злочин. Вони, не вагаючись, вбивають, грабують. Але будь-який злочин карається. Рано чи пізно жорстоку людину карають за її злочини.
А тепер поміркуймо, кому краще у світі жити: доброму чи злому? Добра людина може досягти вершин у своєму житті, якщо тільки цього захоче. А зла? Вона обов’язково зробить щось таке, за що буде покарана. Чи досягне ця людина успіхів? Щоб ваше серце було добрим, а не жорстоким - не чиніть зла. До ть, чим зможете, і не проходьте повз нужденного. І немає різниці – людина це чи тварина, всі ми хочемо тепла і ласки, любові й захисту.
Поспішайте творити добро, вчіться співчувати. Не намагайтеся комусь зробити зло, причинити біль, тому що за це рано чи пізно ви будете покарані. Колись ви також можете опинитись у скрутній ситуації, і вам ніхто не подасть руки. Пам’ятайте! Як ви ставитесь до цього світу, таким боком і світ до вас повернеться.
Объяснение:
В цьому творі розповідається про те, як після Великої Вітчизняної війни полонені німецькі солдати відбудовували невеличке українське містечко. Незважаючи на всі жахи, які довелося перенести місцевим мешканцям за роки війни, вони не мають ненависті до полонених.
Вони навіть співчувають їм, жителям містечка скоріше жаль цих німців, і тому вони намагаються хто чим до полоненим. Українці дають їм одяг і їжу, хоча й самі ще голодують. Тільки діти подекуди вороже ставляться до незваних чужинців. Але, незважаючи на це, німці люблять місцевих дітлахів, бо бачать в них своїх дітей, які залишилися на їхній батьківщині. Своїм доброзичливими ставленням до жорстоких дітей із групи полонених виділяється хворий на сухоти и завжди брудний німець за ім’ям Фрідріх. Він постійно намагається розважити дітлахів, співає їм пісні, робить для них прикраси із кусочків цегли і по-усякому їх пестить.
Объяснение:
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
Евристична бесіда.
На вашу думку, що таке байка?Які ви байки знаєте? Що вони засуджують, висміюють або схвалюють?Слово групі №1 «Науковцям»
Робота зі словником літературних термінів (в зошитах)
Байка – невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, у якому людське життя відтворюється в образах тварин, рослин чи речей.
Алегорія – інакомовне відображення абстрактного поняття, переданого за до конкретного образу.
Виходячи з того, що основна ознака байки-алегорія
Інтерактивна вправа:
До поданих назв тварин підібрати риси людського характеру
СОВА – МУДРІСТЬ
ЛИСИЦЯ –ХИТРІСТЬ
СЛОН –НЕПОВОРОТКІСТЬ
ВОВК – ХИЖІСТЬ, ЗАЖЕРЛИВІСТЬ
ЗАЯЦЬ –БОЯГУЗТВО
СОРОКА –БАЛАКУЧІСТЬ
МУХА –НАБРИДЛИВІСТЬ
ОСЕЛ –УПЕРТІСТЬ
Записати в зошитах. Байка складається з двох частин: основної (розповідної – фабули) та моралі.
Слово групі №2 «Літературознавці».
Бесіда з учнями.
Де виникла байка?Хто був першим байкарем?Що ви знаєте про Езопа ?Які байки Езопа ви знаєте? («Вовк та Ягня», «Вовк і Чапля», «Крук і лисиця»)Виразне читання байок Езопа
В якій формі написана байка Езопа (прозовій)
Учитель: Я хочу звернути Вашу уяву на епіграф (1). Кому належать ці слова? (Федру).
«Літературознавці».
Ми переносимося до Давнього Риму, де зустрінемося з послідовником Езопа - Федром (він жив у І ст. до н.е.). Він теж був рабом із Македонії, але імператор Август відпустив його на волю.
Слово вчителя.
Матеріалом для творів Федра були байки Езопа. Наприклад «Вовк і Ягня». В Езопа і Федра схожі за сюжетом і мораллю (Безсилий завжди визнає поразки), але відрізняються за жанром: байки Езопа – прозові, а Федра – віршовані).
Байки стали популярними на Сході, особливо в Індії, а потім розійшлись по всьому світу.
У багатьох національних літературах з’явилися свої славетні байкарі.
Кого х російських байкарів ви знаєте? (І.Крилова)Назвіть байки, які написав І.Крилов («Вовк і Ягня», «Квартет», «Лебідь, Щука і Рак»)Демонструється відеозапис «Волк и Ягненок» І.Крилова.
Чим відрізняється байки «Вовк і Ягнятко» Езопа і Крилова. (віршовою і прозовою формою)Як ви розумієте вислів «езопівська мова», (це мова, у який думка висловлюється замасковано, алегорично ).І.Крилов написав більше 200 байок.Слово «Літературознавцям».
Відтворити відповідність між словами, і ви прочитаєте назви найвідоміших байок І.Крилова
ВОВК МОСЬКА
ЛИСИЦЯ СОЛОВЕЙ
СЛОН ЯГНЯ
ВОРОНА ВИНОГРАД
ЖАБА ВІЛ
МАВПА МАВПА
КІТ ЛИСИЦЯ
ОСЕЛ КУХАР
ДЗЕРКАЛО ОКУЛЯРИ
Учитель: Слово «Дослідникам»
Хто представляє байку в український літературі? (Г.Сковорода, Є.Гребінка , Л.Глібов)Що ви знаєте про життя і творчість Л.Глібова?Розповідь учнів…
Вчитель: Слід сказати про те, що займаючись самоосвітою, коли повернувся з Полтавської гімназії, до його рук потрапив «Кобзар» Шевченка та «Приказки», Є.Гребінки, які змусили його почати говорити і писати українською мовою. І уже влітку 1848р. з’явились його байки «Вовк і Кіт», «Лебідь і Рак», «Зозуля і Півень», «Жаба і Віл», «Синиця».
Виразне читання байки «Вовк і Кіт» (за ролями)Словникова робота (проводиться за питаннями учнів)Евристична бесідаЗа до яких засобів автор підводить читачів до думки, що за свої вчинки треба відповідати;Письменник широко вживає різноманітні художні засоби. Хижакові скрізь не везе, не таланить, він у відчаї. Це передається за до фразеологізмів «недоленька морочить», «хоч сядь та й плач», «недобрий час». Звертання (зменьшувально-пестливі) «Котусю –братику».
Які слова байки Л.Глібова свідчать про національний колорит, оригінальність твору? Слово «козаки», вживання багатьох синонімів до слова «піти»: поткнутися, навідатися, навернутися, забігати; фразеологізми, прислів’я: хоч сядь та й плач; що посіяв, те й пожнеш».
ПРОБЛЕМНЕ ЗАВДАННЯ
Визначте мораль байки та головну думку твору. (Не роби шкоди, зла іншим; чини стосовно інших так, як хотів би, щоб чинили з тобою).
Інтерактивна гра «Мікрофон»
Байка «Вовк і Кіт мені подобається тим, що….»
Виразне читання байки «Щука» (напам’ять )А яка же насправді ця риба в природі?Повідомлення учняСлово «щука» - прослов’янське. Утворене від «щуп» - худющий. У діалектному мовленні є слово «щуплий» -у значенні «тендітний». Через те, що ця риба довга, у воді вона здається худою, тонкою. Щуки досягають завдовжки до 1,5м., а вагою до 35кг. Живуть вони аж до 200 років. Ця риба – хижак живиться іншими, меншими рибами, жабами, навіть пташенятами. Плаває дуже швидко.
Висновок вчителя. Як бачимо, щука дійсно може уособлювати хижість, зажерливість.
Обмін враженням щодо прочитаного.
Бесіда.
Що в байці вам здалось смішним. Комічним? Чому?За що Щуку притягли до суду й чому в молодців при цьому «Чуби мокренькі стали»?Хто були судді? Як характеризує їх автор?Які стосунки склалися між Щукою і Лисицею?За що і як саме Лисиця віддячила Щуці?Чому суд поміняв своє рішення?
Кого вважають доброю людиною? Того, хто поступається місцем у транспорті старшим, того, хто допомагає нести бабусі тяжку сумку, того, хто допоміг другові у скрутному становищі? Взагалі-то так. Але доброта, як на мене, не однозначне поняття.
З дитинства нас намагаються виховувати в атмосфері доброти та любові, вчать відповідати добром на добро. Але ж нам не завжди так відповідають. Навіть турецька приказка повчає: “Бережися того, кому ти зробив добро”.
Мені пригадуються рядки з книги відомого хірурга М. Амосова “Думки і серце”: “Коли людина робить добру справу, вона прагне за неї нагороди. Вона навіть не усвідомлює цього, але прагне. Не грошей, не подарунків, а вираження якихось відповідних почуттів. Але хворі не балують нас цим. Зробив лікар операцію, усе добре, а коли хворий виписується, навіть не скаже, попрощатися не зайде”.
Хірург розмовляє із колегою, яка розповідає, як для неї образливо бачити на вулиці людей, яким вона врятувала життя і які відвертаються, не привітавшись з нею, або намагаються показати, що не впізнали її. На що Амосов відповів: “Люди не люблять почуватись боржниками, а зустріч з людиною, якій вони завдячують життям, нагадує їм про це”.
Ще один момент: чому добрій людині всі намагаються “сісти на шию” з будь-якою метою? І чому у багатьох виникає думка, що доброта людини, яка завжди вам допомагає – це слабкість, невміння відмовити, чи образити.
Чому ми так часто не цінуємо таку безкорисливу доброту, і підозрюємо вигоду: раз він мені допоміг, колись і мені доведеться до йому? Чому використовуємо людей, спихаючи таким добрякам свої проблеми і навіть ніколи не намагаємось дізнатися, можливо, їм також потрібна до Так хочеться вірити, що ми задумуємось над цим…
ДОБРО ПОЧИНАЄТЬСЯ З ТЕБЕ
Мудрець сказав: живи, добро звершай
Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи й звіра.
Нехай ця істина стара:
Людина починається з добра.
Я напевне, почну із розкриття поняття слова «милосердя». Милосердя - готовність до пожертвувати собою заради інших, безкорисливо робити добро. Для мене милосердя - це насамперед та якість, який необхідно всім нам і якого зараз дуже не вистачає. Милосердя часто ототожнюють із вірою в Бога, але особисто я вважаю, що це не те саме. Можна допомагати іншим і робити добро й при цьому не вірити в Бога. Можна, навпаки, ходити в церкву тільки тому, що це зараз стало модним, і молитися тільки для того, щоб «забезпечити» собі вічне життя. На жаль, і таке буває. Але з іншого боку, якщо людина щиро вірить у Бога й прагне виконувати всієї його заповіді, він постарається також бути й милосердним. Для мене в милосерді основне - безкорисливість. Наприклад, під час війни сестри милосердя самовіддано доглядали за пораненими, ризикуючи своїм життям, виносили поранених і вбитих з поля бою, і все це зовсім безоплатно. Крім того, вони морально підтримували солдатів, не даючи їм упасти духом, що відіграє величезну роль у їхніх перемогах. Імен більшості з них ми ніколи не довідаємося, але ми завжди будемо вдячні їм за їхню самовіддану працю.
На жаль, зараз, у наш важкий час змін, такі якості, як милосердя, доброта, бажання до йдуть на задній план, а, витісняючи їх, уперед висуваються ділова хватка, уміння дістати прибуток і турботу насамперед про себе. Милосердних людей зараз не багато, та й то інші ставляться до них якщо не як до божевільних, то принаймні як до дурного. Зараз ніхто не до бабусі перейти через дорогу, донести сумку, не подасть жебракові, не пошкодує сиріт і важкохворих. А мені здається, що саме в наш час щирого милосердя людям найбільше не вистачає. Звичайно, багаті люди можуть собі дозволити зробити пожертвування в різні фонди до але дуже часто тільки для того, щоб про це згадали в газеті або по телебаченню. А ті люди, які дійсно хочуть до найчастіше не мають у своєму розпорядженні засоби для цього. Але до можна не тільки матеріально, але й духовно. Підтримка й розуміння для кожного з нас значить не менше, ніж матеріальне благополуччя. Я думаю, якби люди більше піклувалися про інші, зникло б з осіб людей вираження якоїсь безвихідної прикрості, що так часто можна бачити в метро, на вулиці, у магазині. Іноді, звичайно, попадаються люди веселі, життєрадісні, оптимістично настроєні, усміхнені, але їх - одиниці. А інші люди - хмурі, непривітні, постійно стурбовані станом політики
Объяснение: можно скоротить