"Русалонька. Виписати у зошит: який твір називають повістю-казкою. Дати відповідь на запитання: 1) Як Софійчин друг назве в майбутньому власний ресторан?
1. за що герасим дорікав климу зранку? бо той: а) проспав; б) не нагодував увечері худобу; в) вже зранку їсть хліб, який взяв без дозволу; г) не накосив коням трави. 2. копач назвав робітників герасима: а) сараною; б) прожорами; в) товстунами; г) худобою. 3. копачеві наснилося, що він викопав гроші і приїхав до: а) києва; б) парижа; в) лондона; г) нью-йорка. 4. думок у герасима було стільки, як: а) листячка на дереві; б) хмар на небі; в) піску в морі; г) худоби в жолудя. 5. за фальшиві гроші герасим хоче викупити землі: а) пузиря; б) смоквинова; в) чобота; г) найбагатшого купця. 6. хто у героїв п’єси постійно полюбляв повторювати: «опит — велике діло»? а) параска; б) копач; в) герасим; г) савка. 7. на низинці копач пропонує герасиму: а) посадити садок; б) збудувати ферму; в) викопати колодязь; г) зробити власний ставок. 8. ідучи до пузиря, копач із собою взяв: а) шматок сала і хліб; б) глек сметани; в) хліб з часником; г) ї ковбаски. 9. на думку копача, біди не чинить: а) запас їжі; б) сотня грошей; в) раціональна думка; г) теплий одяг. 10. герасиму не в копачеві те, що той: а) постійно надавав поради; б) просив у нього їсти; в) хвалився своїми досягненнями у розкопках; г) намагався зверхньо поводити себе у ставленні з ним. 11. «блажен чоловік, іже скоти милує»,— так висловився герасим, коли: а) копач просив у нього коней, щоб поїхати до пузиря; б) дізнався про зневажливе ставлення жолудя до своєї худоби; в) параска звернулася до нього з проханням дати їй коней, щоб з’їздити до церкви; г) бачив, як клим годує худобу. 12. герасим порівнював параску з: а) пишною квіткою; б) конякою; в) бджолою; г) соловейком.
Вид лірики — громадянська. Жанр — ліричний вірш. Провідний мотив твору — письменниця звертається до музи за порадою, як жити, коли навколо самі пущі, кручі, темні води, шляхів нема, поплутані стежинки йдуть у безвість. Римування: білий вірш. Віршовий розмір: п’ятистопний ямб. Композиція твору. Твір побудовано у вигляді великого монологу, наповненого риторичними питаннями та риторичними окликами. Вірш зримо поділяється на чотири частини, яким можна дати заголовки із тексту: 1. «Стій, серце, стій! не бийся так шалено». 2. «Дивись: навколо нас великі перелоги…» 3. «Куди мені податись у просторі?» 4. «Барвисті крила широким помахом угору здійнялись…» Образи твору. Вірш має виразно автобіографічний характер, а тому в ньому головний образ — це сама поетеса. У творі згадується муза, яка має спрямувати творчість поетеси, стук сокири в пущі, орлиний клекіт, камінь, що зривається з кручі й падає у воду зневіри, викликаючи круги тремтячі. «То be or not to be?..» ХУДОЖНІ ЗАСОБИ: епітети: «порожній простір», «муза винозора», «очі безсмертні», «великая порада», «великі перелоги», «поплутані стежинки», «дикі пущі», «високі кручі», «темні, тихі води», «орлиний клекіт», «круг тремтячий», «дикі нетрі», «простор безмежний», «ясна блискавиця», «золотий вінець», «барвисті крила»; метафори: «не літай так буйно», «не бий крильми», «стежинки йдуть на безвість», «тихі води все стоять мовчазно», «з ліри скувати рало», «струнами крила прив’язати», «в диких нетрях пробивать дорогу», «вхопити з хмари ясну блискавицю», «злинути орлицею високо», «зірвати з зірки золотий вінець», «запалати світлом опівночі»; риторичні звертання: «стій, серце, стій», «вгамуйся, думко», «ти, музо винозора, не сліпи», «скажи мені, пораднице надземна», «мовчиш ти, горда музо», «о чарівнице, стій»; асонанс: «і дикі пущі, і високі кручі, і темні, тихі води»; порівняння: «світло миттю згасне, як метеор», «я впаду, неначе камінь».
1)Повість-казка – жанр літератури, в якому фантастичні світи, події та герої в той же час відображають особливості та правила світу реального.
2)"Русалонька"
Объяснение: