Твір Винничука Юрія "Місце для дракона" не втрачає своєї актуальності і в наш час. Він учить нас, що зі злом, несправедливістю треба боротися, але так, щоб не скоїти ще більшого зла, бо далеко не всіма шляхами можна дійти праведного діяння. І ніколи неправда не може бути на благо людині.
Гіркий досвід героя роману вчить нас: не можна побудувати справедливості неправедними діями, не можна стати щасливим на нещасті інших. Лише з добра можуть вирости зернятка добра, а зло породить ще більше зло. Але і добро слід робити чистими руками, не заплямованими людською кров'ю.
Ця повість підштовхує до серйозних роздумів, переосмислення цінностей, підштовхує з'ясувати для себе, що є добро, а що - зло, яку величезну цінність має людське життя, яке не маєш права зганьбити й відібрати. Твір змушує нас замислитись і над загальнолюдськими проблемами: чи може зло породити добро, чи кожен гріх можна спокутувати, що керує вчинками окремих людей?
У творі О.Довженка "Скарб" розповідається про безтурботнне життя парубка Павлуся,про його легке дитинство ,про те,як його пестили матір і батько ,і від цього він став лінивим і невмілим .через його забаганку поїсти меду ,одного разу померла Павлусева мати .Проте щастя переслідувало його .У господарсті його був лад,прибуток,знайшлася вірна і покірна і працьовита дружина,були хороші наймити .Все життя він тільки їв та спав. Якось на свята зiбралася сільска молодь йти шукати скарб. Вирiшили попросити Павла, щоб вiн пiшов iз ними "на щастя". Той не хотів i сказав, що як Бог дасть, то й у вікно вкине. Так і сталося. парубки хотіли розіграти його вкинути йому у вікно дохлого хорта а виявилося, шо всередині його був захований скарб - золото.Так довіку жилося Павлу - безтурботно. люди завжди замислювалися над тим, що таке щастя. цей твір показує, що бездiлля i ситiсть — це ще не щастя. Не може бути щасливою та людина,яка безцiльно й безглуздо проживає свій вiк, недопомагає іншим Хоч i таланило в усьому Павлусевi, але його лінивого щастя мало хто б захотів.
Головний герой твору, хлопчик Климко, що недавно закінчив початкову школу, залишається сам на сам зі всіма труднощами дорослого життя: ні домівки, ні близьких. Попри всі злигодні він не впав духом, не огрубів і не очерствів душею. З товаришем Зульфатом Климко піклується про вчительку Наталію Миколаївну та її дитину. Хлопець вирушає у далекий Слов'янськ, аби роздобути солі. Побачивши радянського військовополоненого, за яким фашисти, Климко, забувши про небезпеку, показує, куди втікати. Тут і скосила його автоматна черга. "А з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль..."
Твір Винничука Юрія "Місце для дракона" не втрачає своєї актуальності і в наш час. Він учить нас, що зі злом, несправедливістю треба боротися, але так, щоб не скоїти ще більшого зла, бо далеко не всіма шляхами можна дійти праведного діяння. І ніколи неправда не може бути на благо людині.
Гіркий досвід героя роману вчить нас: не можна побудувати справедливості неправедними діями, не можна стати щасливим на нещасті інших. Лише з добра можуть вирости зернятка добра, а зло породить ще більше зло. Але і добро слід робити чистими руками, не заплямованими людською кров'ю.
Ця повість підштовхує до серйозних роздумів, переосмислення цінностей, підштовхує з'ясувати для себе, що є добро, а що - зло, яку величезну цінність має людське життя, яке не маєш права зганьбити й відібрати. Твір змушує нас замислитись і над загальнолюдськими проблемами: чи може зло породити добро, чи кожен гріх можна спокутувати, що керує вчинками окремих людей?
Объяснение: