Историки часто называют Елену Телигу второй Лесей Украинкой. Двух этих женщин и великих украинок роднит на самом деле очень много общих черт характера. Они не только обе мастерски владели словом, превращая его в оружие, но и отличались четкой общественной позицией, удивительно сильным духом и огромным желанием добиться лучшей судьбы для Украины. Телигу называют наиболее значимой женщиной в украинской литературе после Леси Украинки.
Жизнь и смерть Телиги сделала ее настоящим символом бессмертия украинской нации. Как и все гении, она самостоятельно выбрала путь на свою Голгофу, хотя имела огромное множество возможностей свернуть на дорогу более комфортную и безопасную. Прожив жизнь короткую, но насыщенную, Телига доказала, что за свою страну не жалко отдать и самое ценное:
согласно оценкам литературных критиков, в поэтических произведениях украинской националистической парадигмы Телиге нет равных;
ответ: Устина — дівчина-кріпачка, від імені якої ведеться розповідь. Батька-матері Устина не знала, зростала сиротою при чужині, у людях. Тяжким було її дитинство. В десять років вона працює у панському дворі. Дівчина зазнала багато знущань від старої поміщиці.
Устина добра, лагідна, тому й мова її пересипана пестливими словами. Вона також правдива. На запитання Каїрі, яка з себе молода пані, відповідає: "Недобра". Устина здатна на глибокі людські почуття. Вона щиро покохала Прокопа і вийшла за нього заміж.
Устина наділена глибоким розумом, народною мудрістю. В її мові багато приказок, прислів'їв. Устина вірна, віддана дружина. Коли Прокопа за непокірність віддають у москалі, разом з ним виїхала і Устина. Коли Прокіп пішов з військом у похід, Устина живе спогадами про чоловіка, вірою в краще майбутнє
Панночка — жорстока. Вона наказує привести хвору Устину до панських покоїв. Важка праця на панському дворі супроводжувалась бійкою, лайкою і катуванням дівчат. Коли їй щось потрібно, вона стає улесливою, домагається чого хоче
Панночка не здатна по-людськи любити. На чергових банкетах вона з усіма хитрувала, лукавила, удавала з себе привітну, ласкаву, закохану, а насправді нікого не любила. Вона зуміла закохати в себе полкового лікаря, і коли він став нареченим, невдовзі прибрала його до рук, зробила з нього свого раба.